пагін

ГІ́ЛКА (відросток, пагін дерева, куща й т. ін.), ГАЛУ́ЗКА, ГАЛУЗИ́НА, ВІ́ТА, ГА́ЛУЗЬ, ВІ́ТКА розм., ВІТЬ розм. рідше, БИ́ЛО діал.; ЛА́ПА (перев. хвойного дерева або пишна). Пташка з гілки ізлетіла й цвітом гілка затремтіла (П. Тичина); Спідні галузки смерек, тонкі і посохлі, звисали додолу, як руда борода (М. Коцюбинський); Денис схопив у руки галузину і розметав жевріючі головешки (Григорій Тютюнник); Земля холоне у пухкім снігу, І висне наморозь на вітах саду (М. Зеров); Коли на ведмедя мала галузь впаде, то бурчить, а як велика, то мовчить (прислів'я); Тихо-тихо в лісі, хіба тільки трісне суха вітка в нього під ногою (П. Куліш); Зрубане дерево упало та й забило вітями одному брату голову, а другому руку (О. Стороженко); Схилились дерева.. На їх розчепірених билах кора зашкарубла й покрили її лишаї (Л. Дмитерко); Кедрів вершини стрімкі витягають лапи мохнаті (М. Зеров). — Пор. 1. па́гін.

ПА́ГІН (молода гілка або стебло), ВІДРО́СТОК, ПА́СИНОК (бічний); ПА́РОСТОК, ПА́РОСТ, ПА́РОСТЬ, ПА́РОСЛЬ рідше (молоде стебло); ЖИВЕ́ЦЬ (стебло, з якого вирощують нову рослину); ЛІТО́РОСТОК поет., ЛІТО́РОСТ поет. (однорічний); ВОВЧО́К (на старому стовбурі). Молоді пагони свіжо і ясно зеленіли (Є. Гуцало); Протягом літа ланка провела на посівах триразове пасинкування кукурудзи (в міру відростання пасинків) (з газети); Гілки викинули зелені соковиті паростки (З. Тулуб); Високі парости зеленої ліщини.. Із горобійником сплелися в темний ряд (М. Рильський); Коні з апетитом хрумають молоді ялинкові парості (М. Шеремет); У заґратовані вікна вриваються молоді парослі дикого винограду (Леся Українка); У кімнатах найкраще розвиваються троянди, вирощені з живців (з журналу); Дбайливо доглядав (господар) старе дерево, спилював зайві вовчки (Ю. Мокрієв). — Пор. гі́лка, 1. па́гіння.

ПА́ГІННЯ (молоді пагони, гілки; молоді рослини); ПО́РІСТ, ПО́РІСТЬ (ПО́РОСТЬ), ПО́РОСЛЬ, ПА́РОСТЬ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОК, ОБРО́СТЬ розм., ЛІТО́РОСТ поет., ЛІТО́РОСЛЬ поет. (однорічні пагони); ХМИЗНЯ́К, ХМИЗ (дрібні лісові зарості). Старий дуб.. гнав угору молоде пагіння (І. Цюпа); Вже зелена порість пробивається, сонце вигріває землю (К. Гордієнко); Від пенька встигла вирости густим кущем буйна порость (А. Шиян); Сотні солов'їв щебетали по кущах молодого поросту (Панас Мирний); Милує око (ліс) молодою порослю, що піднімається на зміну старому лісові (В. Гжицький); Те саме чорне й голе цурпалля, яке лякало людей своїм виглядом, пустило густу зелену парость (Д. Ткач); Біля кореневища старого дуба поросла памолодь (П. Загребельний); Обрость на дереві (Словник Б. Грінченка); — На місці зрубаного дуба росли нові!.. І навіть хмиз угору дерся!.. (В. Сосюра). — Пор. па́гін.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пагін — (молода гілка, стебло) парость, паросток, (із зрізаної гілки) відросток. Словник синонімів Полюги
  2. пагін — па́гін іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. пагін — Парость, паросток, паріст, (городини) пасинок; (живець виноградної лози) цибух; пагонець, зб. ПАГІННЯ. Словник синонімів Караванського
  4. пагін — див. гілка; стебло Словник синонімів Вусика
  5. пагін — [паг'ін] -гона, м. (на) -гон'і, мн. -гоние, -гон'іў Орфоепічний словник української мови
  6. пагін — -гона, ч. 1》 Молода гілка або стеблина рослини. || звичайно мн., чого, перен. Ознаки, прояви наявності або розвитку чого-небудь. 2》 перен. Молоде, нове покоління; чиї-небудь діти, нащадки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. пагін — ПА́ГІН, гона, ч. 1. Молода гілка або стеблина рослини. Як тільки пагони спаржі виткнуться верхівками на поверхню ґрунту, вони починають інтенсивно рости (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  8. пагін — осн. частина судинних рослин; складається зі стебла й листків; розрізняють надземні й підземні п.: бульба, цибулина, кореневище; внаслідок модифікації п. утворюються шпильки, вуса, філокладії. Універсальний словник-енциклопедія
  9. пагін — Па́гін, -гону, -гонові; -гони, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. пагін — ПА́ГІН, гона, ч. 1. Молода гілка або стеблина рослини. Як тільки пагони спаржі виткнуться верхівками на поверхню грунту, вони починають інтенсивно рости (Овоч. закр. і відкр. Словник української мови в 11 томах