падкий

ПАДКИ́Й, а́, е́, на що, до чого, діал. Який має сильну пристрасть до чого-небудь; охочий.

Старий сидів насеред тротуару, серед тої купи людей, що збіглася з цікавості, падка на новинку і на скандал (Фр., VI, 1951, 415);

Небагато науки пройшов — церковно-приходську закінчив, та до книжки був падкий (Стельмах, II, 1962, 326).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. падкий — падки́й прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. падкий — -а, -е, на що, до чого, діал. Який має сильну пристрасть до чого-небудь; охочий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. падкий — ПАДКИ́Й, а́, е́, на що, до чого, діал. Який має сильну пристрасть до чого-небудь; охочий. Старий сидів насеред тротуару, серед тої купи людей, що збіглася з цікавості, падка на новинку і на скандал (І. Словник української мови у 20 томах
  4. падкий — ОХО́ЧИЙ до чого і з інфін. (який має особливу схильність, велике бажання до чого-небудь), ЗАПОПА́ДЛИВИЙ до чого, на що, ЗАПОПА́ДНИЙ до чого, на що, ГОЛІ́ННИЙ до чого, на що, розм.; БЕРУЧКИ́Й до чого, розм., БЕРКИ́Й до чого, розм., БЕРУ́ЧИЙ до чого, розм. Словник синонімів української мови