1. Словник української мови в 11 томах

падко

ПА́ДКО, а, ч., діал.: Па́дку [мій]! — вигук, який виражає здивування, радість, переляк, злість і т. ін.

— Падку мій! Таж то аж наверх лізти, гей! — жахнулось щось у темряві пискливим баб’ячим голосом (Коцюб., І, 1955, 345).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. падко — па́дко вигук незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. падко — Присл. до падкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. падко — ПА́ДКО, а, ч., діал.:. Словник української мови у 20 томах