1. Словник української мови в 11 томах

пакуватися

ПАКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.

1. Складати, збирати свої речі в дорогу.

— Не можна, не можна за лихими сусідами на селі вдержатись. Хоч зараз спродуйся, пакуйся — та на кубанські степи! (Н.-Лев., ІІ, 1956, 7);

Кінчаючи пакуватись, вкинув [Прудивус] у торбу рушника та чисту сорочку (Ільч., Козацьк. роду., 1958, 417).

2. Пас. до пакува́ти.

Все в домі було поставлено догори ногами: пакувалися подушки й простирала, кошики з одягом чоловічим, жіночим і дитячим, посуд, харчі на дорогу (Полт., Повість.., 1960, 95).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пакуватися — пакува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пакуватися — [пакуватиес'а] -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. пакуватися — -уюся, -уєшся, недок. 1》 Складати, збирати свої речі в дорогу. 2》 Пас. до пакувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пакуватися — ПАКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Складати, збирати свої речі в дорогу. – Не можна, не можна за лихими сусідами на селі вдержатись. Хоч зараз спродуйся, пакуйся – та на кубанські степи! (І. Словник української мови у 20 томах
  5. пакуватися — СКЛАДА́ТИСЯ (збирати речі в дорогу), УКЛАДА́ТИСЯ (ВКЛАДА́ТИСЯ), ПАКУВА́ТИСЯ, СПАКО́ВУВАТИСЯ. — Док.: скла́стися, укла́стися (вкла́стися), спакува́тися. (Половець:) Можливо, я й зовсім не поїду... Ідіть, складайтесь. Я вам наказую (Ю. Словник синонімів української мови
  6. пакуватися — Пакуватися, -куюся, -єшся гл. Укладываться, упаковываться. Словник української мови Грінченка