1. Словник української мови в 11 томах

пакунок

ПАКУ́НОК, нка, ч.

1. Що-небудь, упаковане в паперову чи якусь іншу обгортку для транспортування, перенесення, перевезення або зберігання.

— Піду ж я в гостиницю [готель] та візьму свій пакунок з сорочками (Н.-Лев., IV, 1956, 285);

Поки вчителька підживлялася, сторожиха стояла коло дверей, уважно розглядаючи її та її пакунки зо всіх боків (Коцюб., І, 1955, 310);

Хлопці вкладають на віз різні речі: клунки, скриньки, пакунки (Вас., III, 1960, 336);

Повернувся господар з пакунком якихось покупок (Чорн., Визвол. земля, 1959, 20);

Катерина застала тітку Клавду, коли та перевіряла пакунки з зашитими в них хутрами (Вільде, Сестри.., 1958, 455).

2. чого, рідко. Купка зв’язаних предметів.

Взяв з ослона пакунок книжок і, намагаючись не дуже гупати чобітьми, вийшов з крамниці (Головко, II, 1957, 456).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пакунок — (щось приготовлене для транспортування) згорток, пакет, розм. звій, сувій, (великий) пака. Словник синонімів Полюги
  2. пакунок — паку́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. пакунок — Загорток, пакет, д. бганок, г. пак, (речей) клунок, (поштовий) сов. посилка; пакуночок. Словник синонімів Караванського
  4. пакунок — [пакунок] -нка, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў Орфоепічний словник української мови
  5. пакунок — -нка, ч. 1》 Що-небудь, упаковане в паперову чи якусь іншу обгортку для транспортування, перенесення, перевезення або зберігання. 2》 чого, рідко. Купка зв'язаних предметів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. пакунок — ПАКУ́НОК, нка, ч. 1. Що-небудь, упаковане в паперову чи якусь іншу обгортку для транспортування, перенесення, перевезення або зберігання. – Піду ж я в гостиницю [готель] та візьму свій пакунок з сорочками (І. Словник української мови у 20 томах
  7. пакунок — ПА́КА (велика кількість складених або зв'язаних однорідних предметів); ПА́ЧКА (менших розмірів); ТЮК, БУНТ (щільно упакованих); СТІС (СТОС), СТОПА́ розм. (складених вертикально); КУ́ПА (перев. Словник синонімів української мови
  8. пакунок — Паку́нок, -нка, -кові, в -нку; -ку́нки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. пакунок — Пакунок, -нку м. 1) Тюкъ. 2) Дорожныя вещи, дорожные узлы и пр. Ціла низка жидів провожала нас через річку, силоміць переносячи наші пакунки. Г. Барв. 28. Словник української мови Грінченка