пандемія

Значення в інших словниках

1. пандемія — пандемі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. пандемія — -ї, ж. Найвищий ступінь розвитку епідемії, що поширилася на більшість населення однієї чи кількох країн. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пандемія — Великопошесть, див. епідемія, падіж, помор Словник чужослів Павло Штепа
4. пандемія — ПАНДЕМІ́Я, ї, ж. Найвищий ступінь розвитку епідемії, що поширилась на більшість населення однієї чи кількох країн. Якщо хвороба охоплює одночасно багато людей, виникає епідемія, яка може перерости в пандемію, наприклад, пандемію грипу, яка іноді уражає населення кількох країн (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
5. пандемія — пандемі́я (від грец. πανδημία – все населення) найвищий ступінь поширення інфекційного захворювання (иапр., грипу), що охоплює більшість населення країни. Словник іншомовних слів Мельничука
6. пандемія — ЕПІДЕ́МІЯ (масове заразне захворювання людей або тварин; явище, яке набуло великого поширення), ПО́ШЕСТЬ, ЗАРА́ЗА заст.; МОР, МОРОВИ́ЦЯ (про масове захворювання, що спричиняє велику смертність)... Словник синонімів української мови