1. Словник синонімів української мови

пандемія

ЕПІДЕ́МІЯ (масове заразне захворювання людей або тварин; явище, яке набуло великого поширення), ПО́ШЕСТЬ, ЗАРА́ЗА заст.; МОР, МОРОВИ́ЦЯ (про масове захворювання, що спричиняє велику смертність); ПАНДЕМІ́Я (найвищий ступінь розвитку масового захворювання); ПАНЗОО́ТІЯ (масове захворювання тварин). Тривожна вість про несподіваний спалах епідемії холери вже охопила навколишні села (П. Колесник); Ми пишалися своєю Батьківщиною, яка зупинила епідемію фашизму. Ми пишалися батьками — живими і мертвими, — що перемогли доти непереможного ворога (Б. Олійник); Пошесті гуляють містом: іспанка, а за нею сипняк (А. Хорунжий); Варфоломій говорив: — ..Як у свій час носили винниченківські сорочки, так тепер наше глухе місто поринуло в матеріалізмі. Якась пошесть (М. Хвильовий); Минуло сто літ, — на могилах людей, що погинули від зарази, ярий моріг зазеленів, а нащадки їх спокійно ходили по горах-полонинах (Леся Українка); Після лютої зими закотився до Остра мор (С. Скляренко); Найстарший син його не повернувся з Балканських гір.., наймолодший помер у моровицю (М. Стельмах); Пандемія грипу; Панзоотія ящура.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пандемія — пандемі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пандемія — -ї, ж. Найвищий ступінь розвитку епідемії, що поширилася на більшість населення однієї чи кількох країн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пандемія — Великопошесть, див. епідемія, падіж, помор Словник чужослів Павло Штепа
  4. пандемія — ПАНДЕМІ́Я, ї, ж. Найвищий ступінь розвитку епідемії, що поширилась на більшість населення однієї чи кількох країн. Якщо хвороба охоплює одночасно багато людей, виникає епідемія, яка може перерости в пандемію, наприклад, пандемію грипу, яка іноді уражає населення кількох країн (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. пандемія — пандемі́я (від грец. πανδημία – все населення) найвищий ступінь поширення інфекційного захворювання (иапр., грипу), що охоплює більшість населення країни. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. пандемія — ПАНДЕМІ́Я, ї, ж. Найвищий ступінь розвитку епідемії, що поширилась на більшість населення однієї чи кількох країн. Якщо хвороба охоплює одночасно багато людей, виникає епідемія, яка може перерости в пандемію, наприклад, пандемію грипу... Словник української мови в 11 томах