1. Словник синонімів української мови

панегірик

ПОХВАЛА́ (добрий, похвальний відгук про когось, щось), ПОХВАЛЯ́ННЯ, СХВА́ЛЕННЯ, ХВАЛЬБА́ розм., ПОХВАЛЬБА́ розм.; КОМПЛІМЕ́НТ (підкреслена, захоплена, іноді перебільшена), ДИФІРА́МБИ (ДИФІРА́МБ рідше), ПАНЕГІ́РИК, МАДРИГА́Л (перев. книжн., підсил. — захоплена похвала, часто віршована). Михасеву статтю прочитав редактор і сказав — молодець! Від похвали він не чув під ногами землі (С. Чорнобривець); О, коли б ти могла пізнать, яке гірке це почування увесь свій вік, без поділяння, і раювати, і страждать, за зло та за добро не ждать ні нагород, ні похваляння (переклад за ред. М. Рильського); Криками окликнувся майдан, радісними схваленнями, гудом (І. Гончаренко); Я зібрав би всіх титанів І сказав би, знявши капелюх: Я не буду вам співать пеанів І хвальбою лоскотати слух (В. Симоненко); Як кого одурять похвальбою або лестивою річчю, то люди й кажуть: "Упустив рака з рота" (О. Стороженко); — Вас і бджоли не покусали б: подумали б, що ви квітка, — сказав комплімент Балабуха (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. схва́лення.

ХВАЛА́ (висловлення найвищої оцінки комусь, чомусь), УСЛА́ВЛЕННЯ, ЗВЕЛИЧА́ННЯ, ПРОСЛАВЛЯ́ННЯ, ГІМН, ПСАЛО́М, ДИФІРА́МБ, ПАНЕГІ́РИК (перебільшена похвала). Віддавна смілості й одвазі шумить по всесвіту хвала (М. Рильський); І сорок літ ішов Франко-сіяч.. І спів його звучав не раз як плач, І плач його звучав як гімн народу (Д. Павличко); З криком в небо устає новий псалом залізу (П. Тичина); Коли Хома занадто вже розходився, співаючи дифірамби своїм мінометам, хтось навіть осадив його спокійним жартом (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панегірик — панегі́рик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. панегірик — -а, ч. 1》 У стародавніх Греції та Римі – надгробна похвальна промова, яка прославляла подвиги померлого. 2》 Похвальний відгук про кого-, що-небудь, захоплена похвала (часто нещирі або іронічні). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. панегірик — Переслава, прослава, вислава, вихвала, прохвала, звеличчя Словник чужослів Павло Штепа
  4. панегірик — ПАНЕГІ́РИК, а, ч. 1. У стародавній Греції і Римі – надгробна урочисто-похвальна промова, яка прославляла подвиги померлого. Урочисті панегірики були патріотичними промовами (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. панегірик — панегі́рик (від грец. πανηγυρικός – урочиста похвальна промова) 1. У давніх греків надгробне слово, в якому звеличувалися заслуги померлого діяча, пізніше – похвальне слово на честь когось. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. панегірик — Твір, який уславлює (часто надмірно) особу, подію чи явище. Універсальний словник-енциклопедія
  7. панегірик — Панегі́рик, -ка, в -ку; -рики, -ків (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. панегірик — ПАНЕГІ́РИК, а, ч. 1. У стародавній Греції і Римі — надгробна похвальна промова, яка прославляла подвиги померлого. 2. Похвальний відзив про кого-, що-небудь, захоплена похвала (часто нещирі або іронічні). Словник української мови в 11 томах