панегірик

ПАНЕГІ́РИК, а, ч.

1. У стародавній Греції і Римі — надгробна похвальна промова, яка прославляла подвиги померлого.

2. Похвальний відзив про кого-, що-небудь, захоплена похвала (часто нещирі або іронічні).

[Префект:] Їм же треба амброзію та нектар заробити, то й мусять панегірики співати (Л. Укр., III, 1952, 456);

— Ви — арик-аксакал, мулла-ака? — ніби й не чувши захоплених панегіриків, запитав Мухтаров (Ле, Міжгір’я, 1953, 19);

// Літературний твір, зокрема давньоруський і давньоукраїнський, що містить такий відзив про кого-небудь.

На честь його придворні піїти писали оди й панегірики. Та чи заслужив він насправді тих почестей і шани, які йому так щедро воздавалися? Ця думка іноді закрадалася князеві в голову (Добр., Очак. розмир, 1965, 391);

Протягом 1916 — 1918 років тут [у Печерській Лаврі] видано "Часослов" і віршований панегірик на честь засновника друкарні Єлісея Плетенецького (Веч. Київ, 4.ІІ 1967, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панегірик — панегі́рик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. панегірик — -а, ч. 1》 У стародавніх Греції та Римі – надгробна похвальна промова, яка прославляла подвиги померлого. 2》 Похвальний відгук про кого-, що-небудь, захоплена похвала (часто нещирі або іронічні). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. панегірик — Переслава, прослава, вислава, вихвала, прохвала, звеличчя Словник чужослів Павло Штепа
  4. панегірик — ПАНЕГІ́РИК, а, ч. 1. У стародавній Греції і Римі – надгробна урочисто-похвальна промова, яка прославляла подвиги померлого. Урочисті панегірики були патріотичними промовами (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. панегірик — панегі́рик (від грец. πανηγυρικός – урочиста похвальна промова) 1. У давніх греків надгробне слово, в якому звеличувалися заслуги померлого діяча, пізніше – похвальне слово на честь когось. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. панегірик — Твір, який уславлює (часто надмірно) особу, подію чи явище. Універсальний словник-енциклопедія
  7. панегірик — ПОХВАЛА́ (добрий, похвальний відгук про когось, щось), ПОХВАЛЯ́ННЯ, СХВА́ЛЕННЯ, ХВАЛЬБА́ розм., ПОХВАЛЬБА́ розм.; КОМПЛІМЕ́НТ (підкреслена, захоплена, іноді перебільшена), ДИФІРА́МБИ (ДИФІРА́МБ рідше), ПАНЕГІ́РИК, МАДРИГА́Л (перев. книжн., підсил. Словник синонімів української мови
  8. панегірик — Панегі́рик, -ка, в -ку; -рики, -ків (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)