1. Словник української мови у 20 томах

панегірик

ПАНЕГІ́РИК, а, ч.

1. У стародавній Греції і Римі – надгробна урочисто-похвальна промова, яка прославляла подвиги померлого.

Урочисті панегірики були патріотичними промовами (з наук.-попул. літ.).

2. Похвальний відгук про кого-, що-небудь, захоплена похвала (часто нещирі або іронічні, саркастичні).

[Префект:] Їм же треба амброзію та нектар заробити, то й мусять панегірики співати (Леся Українка);

– Ви – арик-аксакал, мулла-ака? – ніби й не чувши захоплених панегіриків, запитав Мухтаров (Іван Ле);

// Літературний твір, зокрема давньоруський і давньоукраїнський, що містить такий відгук про кого-небудь.

На честь його придворні піїти писали оди й панегірики. Та чи заслужив він насправді тих почестей і шани, які йому так щедро воздавалися? Ця думка іноді закрадалася князеві в голову (С. Добровольський);

Протягом 1916 –1918 років тут [у Печерській Лаврі] видано “Часослов” і віршований панегірик на честь засновника друкарні Єлісея Плетенецького (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панегірик — панегі́рик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. панегірик — -а, ч. 1》 У стародавніх Греції та Римі – надгробна похвальна промова, яка прославляла подвиги померлого. 2》 Похвальний відгук про кого-, що-небудь, захоплена похвала (часто нещирі або іронічні). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. панегірик — Переслава, прослава, вислава, вихвала, прохвала, звеличчя Словник чужослів Павло Штепа
  4. панегірик — панегі́рик (від грец. πανηγυρικός – урочиста похвальна промова) 1. У давніх греків надгробне слово, в якому звеличувалися заслуги померлого діяча, пізніше – похвальне слово на честь когось. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. панегірик — Твір, який уславлює (часто надмірно) особу, подію чи явище. Універсальний словник-енциклопедія
  6. панегірик — ПОХВАЛА́ (добрий, похвальний відгук про когось, щось), ПОХВАЛЯ́ННЯ, СХВА́ЛЕННЯ, ХВАЛЬБА́ розм., ПОХВАЛЬБА́ розм.; КОМПЛІМЕ́НТ (підкреслена, захоплена, іноді перебільшена), ДИФІРА́МБИ (ДИФІРА́МБ рідше), ПАНЕГІ́РИК, МАДРИГА́Л (перев. книжн., підсил. Словник синонімів української мови
  7. панегірик — Панегі́рик, -ка, в -ку; -рики, -ків (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. панегірик — ПАНЕГІ́РИК, а, ч. 1. У стародавній Греції і Римі — надгробна похвальна промова, яка прославляла подвиги померлого. 2. Похвальний відзив про кого-, що-небудь, захоплена похвала (часто нещирі або іронічні). Словник української мови в 11 томах