1. Словник української мови в 11 томах

пантруватися

ПАНТРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., розм. Оберігати себе від кого-, чого-небудь, ухиляючись від якихось дій, вчинків і т. ін.; берегтися, остерігатися.

Ольга зрозуміла, що тепер усе треба робити обережніше. Більше не показувала "бозі", що бере у руки. Пантрувалася (Кач., II, 1958, 21).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пантруватися — пантрува́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пантруватися — -уюся, -уєшся, недок., розм. Оберігати себе від кого-, чого-небудь, ухиляючись від якихось дій, вчинків і т. ін.; берегтися, остерігатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пантруватися — ПАНТРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., розм. Оберігати себе від кого-, чого-небудь, ухиляючись від якихось дій, вчинків і т. ін.; берегтися, остерігатися. Ольга зрозуміла, що тепер усе треба робити обережніше. Більше не показувала “бозі”, що бере у руки. Пантрувалася (Я. Качура). Словник української мови у 20 томах
  4. пантруватися — ОСТЕРІГА́ТИСЯ кого, чого, рідко від кого, чого і без додатка (намагатися уникати чого-небудь неприємного, небезпечного і т. ін.), БЕРЕГТИ́СЯ кого, чого, від кого, чого, із спол. Словник синонімів української мови