1. Словник української мови в 11 томах

пантюркіст

ПАНТЮРКІ́СТ, а, ч. Послідовник, прихильник пантюркізму.

Вони пропонують відторгнути від СРСР.. східні радянські республіки, які новітні пантюркісти, вірні ідеалам чверть століття тому померлої Оттоманської імперії, хотіли б… туркізувати (Смолич, Після війни, 1947, 82).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пантюркіст — пантюркі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пантюркіст — -а, ч. Послідовник, прихильник пантюркізму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пантюркіст — ПАНТЮРКІ́СТ, а, ч. Послідовник, прихильник пантюркізму. Діяльність пантюркістів пов'язана з поширенням ідей пантюркізму (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах