1. Словник української мови в 11 томах

паніматка

ПАНІМА́ТКА, ПАНЬМА́ТКА, и, ж., заст.

1. Мати стосовно до своїх дітей.

Було, як здвигне старий брови, стисне уста тонкі та блисконе оком своїм чорним — ми вже з паніматкою ледве дишемо, — одна Катря не боїться нічого (Вовчок, І, 1955, 182);

Зоставалась у нас ще шкапка добра та коза ледача, і їх пан узяв за подушне, бо паніматка заробити нездужала (Морд., І, 1958, 42).

2. Господиня, хазяйка дому.

Де хатка, там і паніматка (Номис, 1864, № 11031);

В хугу-непогідь лиху Дідусь плівся на роботу, Підтоптався на шляху, Сів на хвильку коло плоту. — Здоровесенькі були! — Паніматка йому з двору: Ви б до хати краще йшли, Ніж отута під сю пору (Граб., І, 1959, 370);

В хаті Орися, дарма, що тільки восьмий пішов, справжня паніматка: заметено в хаті, припічок, видно, учора помазала (Головко, ІІ, 1957, 241).

3. Ввічлива форма звертання до господині, молодших жінок до старших, чоловіків до жінок.

[Хома (кланяється):] Здорові були, паніматко, з празником, з Новим роком! (Стар., Вибр., 1959, 249);

От молодиці і кричать Явдосі: — Ану, паньматко! вибирай місце на щасливу продажу (Кв.-Осн., II, 1956, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паніматка — паніма́тка іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. паніматка — ПАНІМАТКА, ПАНЬМАТКА 1. Мати; господиня; ввічливе звертання до літньої поважної жінки. Зоставалась у нас ще шкапка добра та коза ледача, і їх пан узяв за подушне, бо паніматка заробити нездужала (Д.Мордовець); – Здоровенькі були!... Літературне слововживання
  3. паніматка — Мати, господиня <�дому>; ц. попадя; зв. ПАНІ; паньматка. Словник синонімів Караванського
  4. паніматка — див. мати Словник синонімів Вусика
  5. паніматка — паньматка, -и, ж., заст. 1》 Мати стосовно до своїх дітей. 2》 Господиня, хазяйка дому. 3》 Ввічлива форма звертання до господині, молодших жінок до старших, чоловіків до жінок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. паніматка — ПАНІМА́ТКА, ПАНЬМА́ТКА, и, ж., заст. 1. Мати стосовно до своїх дітей. Було, як здвигне старий брови, стисне уста тонкі та блисконе оком своїм чорним – ми вже з паніматкою ледве дишемо, – одна Катря не боїться нічого (Марко Вовчок)... Словник української мови у 20 томах
  7. паніматка — ГОСПОДИ́НЯ (дому), ГОСПОДА́РКА, ХАЗЯ́ЙКА, ГАЗДИ́НЯ діал., ПАНІМА́ТКА (ПАНЬМА́ТКА) заст.; ПОПРЯ́ТНИЦЯ діал. (добра, охайна). Парубійко.. щось проказав по-білоруському до печі, що біля неї поралась господиня. Словник синонімів української мови
  8. паніматка — Паніма́тка і паньма́тка, -тки, -тці; -ма́тки, -ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)