паперовий

ПАПЕРО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до папі́р 1.

Ясний червонястий одлиск од паперового багаття миготів хвильками по їх щоках (Н.-Лев., IV, 1956, 242);

Були серед них і майстер паперової справи, і палітурник, і друкар (Ів., Друкар.., 1947, 8);

// Зробл. з паперу.

Вікна обведені синькою, під образами паперові голубці, квітки (Л. Укр., III, 1952, 717);

Діти кидали з мосту паперові кораблі (Шиян, Вибр., 1947, 177);

// Признач. для виготовлення паперу.

Паперова фабрика.

Паперо́ві гро́ші — видрукувані на папері знаки, наділені державою примусовим курсом і використовувані як міра вартості при купівлі й продажу.

Специфічний закон обігу паперових грошей може виникнути лише з відношення їх до золота, лише з того, що вони є представниками останнього (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 130);

Для покриття катастрофічних дефіцитів державних бюджетів уряди капіталістичних країн стають на шлях широкого випуску паперових грошей (Наука.., 3, 1961, 10).

2. Стос. до папера (у 2, 3 знач.).

Тихозоров зняв з полиці перев’язану мотузочком паперову купу (Донч., II, 1956, 13).

3. перен. Який є наслідком бюрократичного діловодства; канцелярський, бюрократичний.

[Римар:] Ми за паперовою суєтою живемо так, наче в нас іще одне життя попереду (Стельмах, Зол. метелиця, 1955, 19).

4. перен. Який існує тільки на папері (у 1 знач.); не здійснюваний на ділі.

— Е, ні, я не про паперову говорю, — відповів я, — а про правдиву.. Бачив ти коли сю дійсну, живу конституцію? (Фр., III, 1950, 212);

Паперову війну проти символістів і всього старого мистецтва вів український футуризм (Поезія.., 1956, 76).

5. бот. Який має міцний луб і звичайно використовується для виготовлення кращих сортів паперу (у 1 знач.).

Нині в "Софіївці" росте понад двадцять видів беріз: паперова, даурська жовта, манчжурська, японська… (Наука.., 5, 1966, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паперовий — паперо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. паперовий — З паперу; (- тяганину) П. канцелярський, бюрократичний; (- права) фіктивний, нереальний; папірний, папіряний. Словник синонімів Караванського
  3. паперовий — [папеировией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  4. паперовий — -а, -е. 1》 Прикм. до папір 1). || Зробл. з паперу. || Признач. для виготовлення паперу. Паперова фабрика. Паперові гроші. 2》 Стос. до папір (у 2, 3 знач.). 3》 перен. Який є наслідком бюрократичного діловодства; канцелярський, бюрократичний. 4》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. паперовий — ПАПЕРО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до папі́р 1. Ясний червонястий одлиск од паперового багаття миготів хвильками по їх щоках (І. Нечуй-Левицький); Були серед них і майстер паперової справи, і палітурник, і друкар (О. Іваненко); // Зробл. з паперу. Словник української мови у 20 томах
  6. паперовий — БЮРОКРАТИ́ЧНИЙ, ЧИНО́ВНИЦЬКИЙ зневажл., КАНЦЕЛЯ́РСЬКИЙ зневажл., КАЗЕ́ННИЙ зневажл., ПАПЕРО́ВИЙ зневажл. — А яке ж моє ставлення до школи? — Зневажливе! Зневажливе і бюрократичне (Ю. Збанацький); (Римар:) Ми за паперовою суєтою живемо так, наче в нас іще одне життя попереду (М. Стельмах). Словник синонімів української мови
  7. паперовий — Паперо́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. паперовий — Паперовий, -а, -е 1) Бумажный. 2) Бѣлый какъ бумага. Ручки мої паперові, чом не робите? Чуб. V. 771. Словник української мови Грінченка