паперовий

З паперу; (- тяганину) П. канцелярський, бюрократичний; (- права) фіктивний, нереальний; папірний, папіряний.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паперовий — паперо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. паперовий — [папеировией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  3. паперовий — -а, -е. 1》 Прикм. до папір 1). || Зробл. з паперу. || Признач. для виготовлення паперу. Паперова фабрика. Паперові гроші. 2》 Стос. до папір (у 2, 3 знач.). 3》 перен. Який є наслідком бюрократичного діловодства; канцелярський, бюрократичний. 4》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. паперовий — ПАПЕРО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до папі́р 1. Ясний червонястий одлиск од паперового багаття миготів хвильками по їх щоках (І. Нечуй-Левицький); Були серед них і майстер паперової справи, і палітурник, і друкар (О. Іваненко); // Зробл. з паперу. Словник української мови у 20 томах
  5. паперовий — БЮРОКРАТИ́ЧНИЙ, ЧИНО́ВНИЦЬКИЙ зневажл., КАНЦЕЛЯ́РСЬКИЙ зневажл., КАЗЕ́ННИЙ зневажл., ПАПЕРО́ВИЙ зневажл. — А яке ж моє ставлення до школи? — Зневажливе! Зневажливе і бюрократичне (Ю. Збанацький); (Римар:) Ми за паперовою суєтою живемо так, наче в нас іще одне життя попереду (М. Стельмах). Словник синонімів української мови
  6. паперовий — Паперо́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. паперовий — ПАПЕРО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до папі́р 1. Ясний червонястий одлиск од паперового багаття миготів хвильками по їх щоках (Н.-Лев., IV, 1956, 242); Були серед них і майстер паперової справи, і палітурник, і друкар (Ів., Друкар.., 1947, 8); // Зробл. з паперу. Словник української мови в 11 томах
  8. паперовий — Паперовий, -а, -е 1) Бумажный. 2) Бѣлый какъ бумага. Ручки мої паперові, чом не робите? Чуб. V. 771. Словник української мови Грінченка