паплюжити
Осоромлювати, ГАНЬБИТИ, виливати помиї на, топтати у порох <�болото>.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паплюжити — паплю́жити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- паплюжити — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
- паплюжити — -жу, -жиш, недок., перех. Брутально, звичайно незаслужено лаяти або засуджувати; порочити, ганьбити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- паплюжити — ПАПЛЮ́ЖИТИ, жу, жиш, недок., кого, що. Брутально, звичайно незаслужено лаяти або засуджувати; порочити, ганьбити. Жінка до мене: – Ти сякий, ти такий, ти затеряв [загубив] ґрунт, ти лайдаку, ти пияку, ну – паплюжить (Л. Словник української мови у 20 томах
- паплюжити — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови
- паплюжити — Паплю́жити, -лю́жу, -жиш, -жать; не паплю́ж, не -лю́жте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- паплюжити — ПАПЛЮ́ЖИТИ, жу, жиш, недок., перех. Брутально, звичайно незаслужено лаяти або засуджувати; порочити, ганьбити. Жінка до мене: — Ти сякий, ти такий, ти затеряв [загубив] грунт, ти лайдаку, ти пияку, ну — паплюжить (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах
- паплюжити — Паплюжити, -жу, -жиш гл. Срамить, позорить кого (словами). Желех. Словник української мови Грінченка