1. Словник української мови в 11 томах

паралізуватися

ПАРАЛІЗУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. і док.

1. Приходити до стану паралічу.

2. перен. Ставати бездіяльним, не здатним на рух, дію, вчинки і т. ін.

— Я звернув увагу, що народи, підкорені ним [Чінгісханом], буквально завмирали, паралізувались духовно (Гончар, IV, 1960, 75).

3. тільки недок. Пас. до паралізува́ти 2.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паралізуватися — паралізува́тися дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. паралізуватися — -ується, недок. і док. 1》 Доходити до стану паралічу. 2》 перен. Ставати бездіяльним, нездатним на рух, дію, вчинки і т. ін. 3》 тільки недок. Пас. до паралізувати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паралізуватися — ПАРАЛІЗУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. і док. 1. Приходити до стану паралічу. Рух транспорту паралізується у зв'язку з перевантаженням об'їзних шляхів (з наук.-попул. літ.). 2. перен. Ставати бездіяльним, не здатним на рух, дію, вчинки і т. ін. Словник української мови у 20 томах