паралізуюче

ПАРАЛІЗУ́ЮЧЕ. Присл. до паралізу́ючий.

Несподівана поява Лариси вдруге подіяла на Сергія паралізуюче (Гур., Друзі.., 1959, 161).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паралізуюче — Присл. до паралізуючий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. паралізуюче — ПАРАЛІЗУ́ЮЧЕ. Присл. до паралізу́ючий. Несподівана поява Лариси вдруге подіяла на Сергія паралізуюче (О. Гуреїв). Словник української мови у 20 томах