паралізуюче
ПАРАЛІЗУ́ЮЧЕ. Присл. до паралізу́ючий.
Несподівана поява Лариси вдруге подіяла на Сергія паралізуюче (Гур., Друзі.., 1959, 161).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паралізуюче — Присл. до паралізуючий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- паралізуюче — ПАРАЛІЗУ́ЮЧЕ. Присл. до паралізу́ючий. Несподівана поява Лариси вдруге подіяла на Сергія паралізуюче (О. Гуреїв). Словник української мови у 20 томах