пастка

ПА́СТКА¹, и, ж.

1. Пристрій для ловіння звірів, птахів, рідше — риби.

Люди працьовиті розкинули майстерні сіті, сільця поставили, пастки, по кущиках позасідали, принадоньки понакладали, та й ну ловить думки-пташки (Л. Укр., І, 1951, 279);

Вершомет поставив пастки і вирішив найближчими днями спробувати мисливського щастя на острові (Трубл., Лахтак, 1953, 117);

Давайте готувати пастки на ховрахів (Коп., Подарунок, 1956, 73);

// перен. Таке місце, з якого немає виходу, не можна вийти, вибратися.

Тисячами капканів, безліччю трясовинних пасток чигає Сиваш на людину (Гончар, II, 1959, 397).

2. перен. Хитрий маневр, прийом для заманювання противника в невигідне, небезпечне становище.

Батава дійшла до вузької перейми і зупинилась в непевності, боячися пастки (Стар., Облога.., 1961, 35);

Коли Наполеонові донесли, що Багратіон вислизнув з уготованої йому пастки, люті не було меж (Кочура, Зол. грамота, 1960, 84).

ПА́СТКА², и, ж., діал. Паща.

Ото роззявив пастку! З колесами їдь — не зачепишся (Номис, 1864, № 6589).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

пастка — (спеціальний спосіб ловити когось, перен. — підступні вчинки) (на звірів) западня, мн. (на птахів) тенета, лабети, (на вовків) вовківня, (на мишей) мишоловка, (з петлею) сильце, (пристрій з пружиною) капкан. Словник синонімів Полюги
пастка — па́стка 1 іменник жіночого роду пристрій для ловіння * Але: дві, три, чотири па́стки па́стка 2 іменник жіночого роду паща * Але: дві, три, чотири па́стки діал. Орфографічний словник української мови
пастка — д. капкан, г. пасть, (дерев'яна) ступиця; (на вовка) вовківня, (на мишу) мишоловка; (на рибу) ятір, верша. Словник синонімів Караванського
пастка — Западня, зашморг, капкан, мишоловка, сильце, тенета, яма Словник синонімів Вусика
пастка — [пастка] -сткие, д. і м. -с'ц'і, мн. -стки, -сток дв'і пасткие Орфоепічний словник української мови
пастка — I -и, ж. 1》 Пристрій для ловіння звірів, птахів, рідше – риби. || перен. Таке місце, з якого немає виходу, не можна вийти, вибратися. Екологічна пастка — сукупність впливів на екосистему, яка призводить до непередбачуваних катастрофічних наслідків. Великий тлумачний словник сучасної мови
пастка — ПА́СТКА¹, и, ж. 1. Пристрій для ловіння звірів, птахів, рідше – риби. Люди працьовиті розкинули майстерні сіті, сільця поставили, пастки, по кущиках позасідали, принадоньки понакладали, та й ну ловить думки-пташки (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
пастка — наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́ і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́вити і т. ін.) (свої́) тене́та (сі́ті, пастки́, си́льця і т. ін.) на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. Фразеологічний словник української мови
пастка — МЕРЕ́ЖА (пристрій з перехрещених ниток для ловлі риби, птахів тощо), СІТЬ, СІ́ТКА, НЕ́ВІД (великих розмірів); ВО́ЛОК (невелика з матнею); НЕ́РЕТ заст., КІМЛЯ́ діал. (для ловлі риби); ТКА́НКА діал. Словник синонімів української мови
пастка — Па́стка, -стки, -стці; па́стки́, -то́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
пастка — рос. ловушка економічна ситуація, яка нагадує замкнене коло; становище, в якому спроба вийти із пастки одним шляхом веде в ту саму пастку іншим шляхом. Eкономічна енциклопедія
пастка — Пастка, -ки ж. 1) Ловушка, западня. Десь назнала лисиця у лісі пастку (вовківню) і там м'ясо було положене. Рудч. Ск. І. 21. 2) Мышеловка, крысоловка. Не шастайся, як миш по пастках. Ном. № 3163. Словник української мови Грінченка