пастка

МЕРЕ́ЖА (пристрій з перехрещених ниток для ловлі риби, птахів тощо), СІТЬ, СІ́ТКА, НЕ́ВІД (великих розмірів); ВО́ЛОК (невелика з матнею); НЕ́РЕТ заст., КІМЛЯ́ діал. (для ловлі риби); ТКА́НКА діал. (густа, для ловлі дрібної риби); ХВА́ТКА (конусна, на обручі з держаком). Рибалки закинули невід і почали підтягувати його до берега.. Швидко пішла на берег з двох боків мокра мережа (В. Гжицький); Старі діди, поважні, сивобороді, походжали коло хат, то дещо тешучи, то плетучи сіті на звіра та на рибу (І. Франко); Закинули рибалки сітку (І. Нечуй-Левицький); Пливе в човні рибалка й тягне свій убогий волок (Л. Первомайський); Чорнявий чоловік старі нерети понапр(авляв) і почав в'язати новий (Марко Вовчок); Коли дід був молодий, він частенько виуджував своєю поганенькою тканкою у пана Безбородського карасів (С. Добровольський). — Пор. I. 1. па́стка.

I. ПА́СТКА (на звірів, птахів, рідше риб); ЗАПАДНЯ́ (на звірів, птахів); ТЕНЕ́ТА мн., ЛАБЕ́ТИ мн. (сітка на звірів, птахів); СИЛЬЦЕ́ (СІЛЬЦЕ́), СІ́ЛО (у вигляді петлі, перев. для ловіння птахів, дрібних тварин); КАПКА́Н (пристрій з пружиною); ВОВКІВНЯ́ (на вовків); МИШОЛО́ВКА (на мишей). (Стара Бавмертиха:) На миші пастки ставити та щиглята в сільце ловити — ото тільки й роботи твоєї було (Леся Українка); Птахами я займаюсь з самого дитинства. Ловив сам різними сітками та западнями (О. Копиленко); Раз Лев пішов поживи розглядать Та у тенета і піймався (Л. Глібов); Соломія знесилилась і впала.. Груди важко дихали й очі блищали, як у звіра, що попавсь у лабети (М. Коцюбинський); У шість років Данилко умів робити сильця на птахів і знав, як їх наставляти (В. Гжицький); Есесівець крутив головою на всі боки, як той вовцюга в капкані (П. Загребельний); Юхим.. побачив наточений мишами ворох землі і підсунув до нори мишоловку (С. Чорнобривець).

ПА́СТКА (місце, з якого немає виходу; хитрий маневр), ЗАПАДНЯ́, ТЕНЕ́ТА мн., ЛАБЕ́ТИ мн., СИЛЬЦЕ́ (СІЛЬЦЕ́), СІ́ЛО, КАПКА́Н, СІ́ТКА, СІТЬ. Потоцький якось довідався про розставлену йому козацьку пастку (Я. Качура); — Ой, чоловіче добрий, бережись сієї западні! (Г. Квітка-Основ'яненко); (Кай Летіцій:) Друже, ми не знаєм, які та секта наставля тенета на неофітів (Леся Українка); І врешті у такі лабети я попався, Що далі ні пливти, ні вирватись ніяк (М. Рильський); -Пам'ятайте, що нашого брата нелегко ловити: готуйте добрі сильця та западеньки, от що! Стара Каралаєва хитра й досвідчена птаха (І. Нечуй-Левицький); Попав в сіло (М. Номис); — Ой, хлопче, хлопче, — докірливо каже Роман, — не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш... (О. Гончар); Лейзор Рабиненко розпустив свої потаємні сітки на цілі губернії (І. Нечуй-Левицький); Тільки через півтора року удалось вирватися із тих сітей, які нам накинули слідчий і крамар-обвинуватель (С. Васильченко).

ПА́ЩА (рот звіра, риби, змії), ПАЩЕ́КА розм., ПА́СТКА діал. Подивився (Мишко) — грубий вовк з великою відкритою пащею на нього біжить (казка); Щука забилася, затрепетала хвостом, розкрила гострозубу пащеку (М. Стельмах); Краще вже бути тут, коло цього спокійного дядька, ніж потрапити в пастку акули (О. Іваненко).