1. Словник української мови в 11 томах

пастуша

ПАСТУША́, а́ти, с. Підліток, що пасе стадо, череду, отару і т. ін.

Ще малого вабила мене осінь тими жаркими терновими огнями.., що ми, сільські пастушата, розкладали в полі (Вас., II, 1959, 262);

Коли-не-коли проїде селянин возом, пастушата переженуть худобу через дорогу, схопиться вихрик куряви (Гончар, II, 1959, 238).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пастуша — пастуша́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пастуша — -ати, с. Підліток, що пасе стадо, череду, отару і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пастуша — ПАСТУША́, а́ти, с. Підліток, що пасе стадо, череду, отару і т. ін. Ще малого вабила мене осінь тими жаркими терновими огнями.., що ми, сільські пастушата, розкладали в полі (С. Словник української мови у 20 томах