пастуша
ПАСТУША́, а́ти, с.
Підліток, що пасе стадо, череду, отару і т. ін.
Ще малого вабила мене осінь тими жаркими терновими огнями.., що ми, сільські пастушата, розкладали в полі (С. Васильченко);
Коли-не-коли проїде селянин возом, пастушата переженуть худобу через дорогу, схопиться вихрик куряви (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пастуша — пастуша́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- пастуша — -ати, с. Підліток, що пасе стадо, череду, отару і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пастуша — ПАСТУША́, а́ти, с. Підліток, що пасе стадо, череду, отару і т. ін. Ще малого вабила мене осінь тими жаркими терновими огнями.., що ми, сільські пастушата, розкладали в полі (Вас. Словник української мови в 11 томах