пастуша

ПАСТУША́, а́ти, с.

Підліток, що пасе стадо, череду, отару і т. ін.

Ще малого вабила мене осінь тими жаркими терновими огнями.., що ми, сільські пастушата, розкладали в полі (С. Васильченко);

Коли-не-коли проїде селянин возом, пастушата переженуть худобу через дорогу, схопиться вихрик куряви (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пастуша — пастуша́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пастуша — -ати, с. Підліток, що пасе стадо, череду, отару і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пастуша — ПАСТУША́, а́ти, с. Підліток, що пасе стадо, череду, отару і т. ін. Ще малого вабила мене осінь тими жаркими терновими огнями.., що ми, сільські пастушата, розкладали в полі (Вас. Словник української мови в 11 томах