1. Словник української мови в 11 томах

патериця

ПАТЕРИ́ЦЯ, і, ж.

1. Довга палиця, яку звичайно використовують для опори при ходьбі.

— Де гроші, блюдолизе, — кричав ватажко, махаючи здоровенною патерицею (Фр., III, 1950, 151);

Тупцявся по хаті Матвій, роздратовано гупаючи патерицею об долівку (Добр., Очак. розмир, 1965, 26).

2. Жезл як ознака вищих християнських та деяких інших священнослужителів, а також символ влади взагалі.

Чернець мій встав, Надів клобук, взяв патерицю, Перехрестився, чотки взяв… (Шевч., II, 1953, 38);

Стоїть пам’ятник командорові — велика статуя з командорською патерицею в правиці (Л. Укр., III, 1952, 390);

Запрошувати на весілля.. повинні були неодмінно з ціпками в руках.. Палиця в руках батька була, виявляється, не просто ковінькою, а — патерицею, посохом глави роду і символізувала необмежену владу батьків (Смолич, Мир.., 1958, 26).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. патериця — патери́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. патериця — див. ПАЛИЦЯ. Словник синонімів Караванського
  3. патериця — Те саме, що жезло Словник церковно-обрядової термінології
  4. патериця — див. палиця Словник синонімів Вусика
  5. патериця — -і, ж. 1》 Довга палиця, яку звичайно використовують для опори під час ходьби. 2》 Жезл як ознака вищих християнських і деяких інших священнослужителів, а також символ влади взагалі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. патериця — ПАТЕРИ́ЦЯ, і, ж. 1. Довга палиця, яку звичайно використовують для опори при ходьбі. – Де гроші, блюдолизе, – кричав ватажко, махаючи здоровенною патерицею (І. Франко); Тупцявся по хаті Матвій, роздратовано гупаючи патерицею об долівку (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах
  7. патериця — Жезл, посох Словник застарілих та маловживаних слів
  8. патериця — ЖЕЗЛ (особливої форми паличка, що служить символом влади, високого становища тощо); БУЛАВА́ (з кулястим потовщенням на кінці); ПАТЕРИ́ЦЯ (перев. у священнослужителів); БУНЧУ́К іст. Словник синонімів української мови
  9. патериця — Патери́ця, -ці, -цею; -ри́ці, -ри́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. патериця — Патериця, -ці ж. Посохъ. Рудч. Ск. І. 61. Чернець мій встав, надів клобук, взяв патерицю. Шевч. 372. Козацький бунчук переважить бурмистерську патерицю. К. ЧР. 226. Словник української мови Грінченка