1. Словник української мови в 11 томах

патетика

ПАТЕ́ТИКА, и, ж. Елемент пристрасності, піднесеності у чому-небудь; патетичний тон.

Павликові смішна була вся ця чутлива патетика юнаків, які ще чого доброго кинуться обнімати один одного (Кол., Терен.., 1959, 205);

У п’єсі О. Корнійчука ["Платон Кречет"] лірика поєднується з патетикою, гумором (Іст. укр. літ., II, 1956, 212).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. патетика — пате́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. патетика — д. бомбастика, п! ПАТОС; Словник синонімів Караванського
  3. патетика — [патетиека] -кие, д. і м. -иец'і Орфоепічний словник української мови
  4. патетика — -и, ж. Елемент пристрасності, піднесеності у чому-небудь; патетичний тон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. патетика — ПАТЕ́ТИКА, и, ж. Елемент пристрасності, піднесеності у чому-небудь; патетичний тон. Павликові смішна була вся ця чутлива патетика юнаків, які ще чого доброго кинуться обнімати один одного (П. Словник української мови у 20 томах
  6. патетика — пате́тика (від грец. παθητικός – чутливий, пристрасний) настроєність, тон промови, твору літератури, музики, кіно, театральної вистави, які характеризуються пафосом, піднесеністю, схвильованістю. Словник іншомовних слів Мельничука