1. Словник української мови в 11 томах

патиччя

ПАТИ́ЧЧЯ, я, с., діал. Збірн. до пати́к.

Мокрина біля повітки ламала сухе патиччя на розпал (Козл., Ю. Крук, 1950, 41);

Од вишень лишилось патиччя на спомин (Вирган, Квіт. береги, 1950, 33).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. патиччя — пати́ччя іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. патиччя — -я, с., діал. Збірн. до патик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. патиччя — ПАТИ́ЧЧЯ, я, с., діал. Збірн. до пати́к. Мокрина біля повітки ламала сухе патиччя на розпал (П. Козланюк); Од вишень лишилось патиччя на спомин (І. Вирган). Словник української мови у 20 томах
  4. патиччя — ПАЛІ́ЧЧЯ (збірн. до па́лиця), ДРЮ́ЧЧЯ, ЛОМА́ЧЧЯ, ПАТИ́ЧЧЯ діал. На дні зарослої травою, закиданої перегнилим листям та сухим паліччям ями розпалили (хлопці) вогонь (Ю. Словник синонімів української мови
  5. патиччя — Пати́ччя, -ччя, -ччю, -ччям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. патиччя — Патиччя, -чя с. соб. Палки, мелкій хворостъ. Хотин. у. Словник української мови Грінченка