патлань
ПАТЛА́НЬ, я́, ч., розм. Те саме, що патла́ч 1.
— Отець Миколай!? — аж вигукнув з несподіванки Віталій Стратонович. — Якого ще дідька цьому патланю треба!? (Стельмах, І, 1962, 334).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- патлань — патла́нь іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- патлань — див. кошлатий; чубатий Словник синонімів Вусика
- патлань — -я, ч., розм. Те саме, що патлач 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- патлань — див. патлач Словник чужослів Павло Штепа
- патлань — ПАТЛА́НЬ, я́, ч., розм. Те саме, що патла́ч 1. – Отець Миколай!? – аж вигукнув з несподіванки Віталій Стратонович. – Якого ще дідька цьому патланю треба!? (М. Словник української мови у 20 томах
- патлань — КУДЛА́Й розм. (кудлата тварина, перев. собака), КУДЛА́НЬ розм., КУДЛА́Ч розм., КУЙО́ВДА розм., ПАТЛА́Ч розм., ПАТЛА́НЬ розм. Гарчать на коней кудлаї (Л. Первомайський); — З-під повітки кидається до мене кудлань (М. Олійник); Надходить ведмідь: одчини!... Словник синонімів української мови
- патлань — Патлань, -ня́ м. Длинноволосый человѣкъ. Словник української мови Грінченка