патронний

ПАТРО́ННИЙ, а, е.

1. Прикм. до патро́н²1.

То була засідка стрільця.. Патронні гільзи, снайперська гвинтівка у спеціальній видовбині (Ю. Янов., І, 1958, 335);

// Признач. для патронів.

На повитих мороком вулицях не припинявся рух: гуркотіли патронні повозки, проскакували кудись верхівці (Гончар, II, 1959, 399);

// Який виготовляє патрони.

Патронний завод;

// Який заряджається патронами.

Патронна гармата.

2. До складу якого входить патрон ( див. патро́н²2).

Патронний верстат;

// Який здійснюється за допомогою такого патрона.

Вибір револьверного верстата при патронній роботі, тобто при обробці окремих заготовок, закріплених в патроні, проводять за найбільшим діаметром оброблюваного виробу (Технол. різального інстр., 1959, 122).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. патронний — патро́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. патронний — [патрон:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  3. патронний — -а, -е. 1》 Прикм. до патрон II 1). || Признач. для патронів. || Який виготовляє патрони. || Який заряджається патронами. Патронна гармата. 2》 До складу якого входить патрон (див. патрон II 2)). Патронний верстат. || Який здійснюється за допомогою такого патрона. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. патронний — ПАТРО́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до патро́н² 1. То була засідка стрільця .. Патронні гільзи, снайперська гвинтівка у спеціальній видовбині (Ю. Яновський); // Признач. для патронів. Словник української мови у 20 томах