певнісінько
ПЕВНІ́СІНЬКО. Присл. до певні́сінький;
// у знач. присудк. сл.
А вже певнісінько, що в наших нецьках його дитиною купали і нашим кропилом кропили! (Фр., II, 1950, 132).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- певнісінько — певні́сінько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- певнісінько — Присл. до певнісінький. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- певнісінько — ПЕВНІ́СІНЬКО. Присл. до певні́сінький. Відповідає він певнісінько (із журн.); // у знач. пред. А вже певнісінько, що в наших нецьках його дитиною купали і нашим кропилом кропили! (І. Франко). Словник української мови у 20 томах