певнісінько
певні́сінько
Присл. до певнісінький.
|| у знач. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- певнісінько — певні́сінько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- певнісінько — ПЕВНІ́СІНЬКО. Присл. до певні́сінький. Відповідає він певнісінько (із журн.); // у знач. пред. А вже певнісінько, що в наших нецьках його дитиною купали і нашим кропилом кропили! (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- певнісінько — ПЕВНІ́СІНЬКО. Присл. до певні́сінький; // у знач. присудк. сл. А вже певнісінько, що в наших нецьках його дитиною купали і нашим кропилом кропили! (Фр., II, 1950, 132). Словник української мови в 11 томах