1. Словник української мови в 11 томах

пек

ПЕК¹, виг., заст., кому, чому, на кого — що. Уживається при вираженні досади, незадоволення тощо або як закляття при бажанні відвернути що-небудь, позбутися когось, чогось.

[Орися:] А пек на погані очі! Що ж ви зо мною за діло можете мати? (Фр., IX, 1952, 34);

А пек тобі, забув, дурню, Що смерть за плечима (Шевч., II, 1953, 51);

— Ей, лишися, мій бадічку, сего [сього] року дома, та не сити себе, мій любчику! — говорила Оксана до свого чоловіка Івана Саїна. — Та пек тобі, — сказав Саїн, — з твоїм "лишися" (Черемш., Тв., 1960, 343).

Хай йому́ пек див. хай;

Цур тобі́ (йому́, їм і т. ін.), пек тобі́ (йому́, їм і т. ін.) див. цур.

ПЕК², у, ч., спец. Густа в’зка або тверда речовина чорного кольору, яка залишається після перегонки деревного, торф’яного або кам’яновугільного дьогтю та дистиляції жирних кислот різних виробництв.

Дрібняк вугілля брикетується двома способами: із в’яжучою масою (кам’яновугільний пек) і без неї (Шляхи розв.. пал. пром., 1958, 45);

Нафтові залишки після відгону — нафтовий пек, нафтові смоли і асфальт (гудрон) йдуть на асфальтування мостових і шляхів сполучення, автошляхів та ін. (Нафта.., 1951, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пек — пек тобі ма́ро !: фу ты бѣсъ ! [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. пек — пек 1 вигук незмінювана словникова одиниця рідко пек 2 іменник чоловічого роду речовина Орфографічний словник української мови
  3. пек — I виг., заст., кому, чому, на кого – що. Уживається при вираженні досади, невдоволення тощо або як закляття за бажання відвернути що-небудь, позбутися когось, чогось. Хай йому пек! II -у, ч., спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пек — ПЕК¹, виг., заст., кому, чому, на кого – що. Уживається при вираженні досади, незадоволення тощо або як закляття при бажанні відвернути що-небудь, позбутися когось, чогось. [Орися:] А пек на погані очі! Що ж ви зо мною за діло можете мати? (І. Словник української мови у 20 томах
  5. пек — (голл. pek – смола) залишок від перегонки деревного, торф’яного або кам’яновугільного дьогтю. Застосовують для виготовлення покрівельного толю, лаку. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. Пек — (Peck) Ґреґорі, нар. 1916, америк. кіноактор; ролі у вестернах (Золото Мак-Кенни), мелодрамах (Сніги Кіліманджаро), фільмах громадянського звучання (Вбити пересмішника, Вел. грішник), воєнних драмах (На останньому березі, Гармати Навароне). Універсальний словник-енциклопедія
  7. пек — цур тобі́ (йому́, їй, їм, вам) ((та (і)) пек тобі́ (йому́, їм, їй, вам)). Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. Цур тобі, пек тобі, як запишався, що в новую свитку прибрався! (Укр.. присл.. Фразеологічний словник української мови
  8. пек — Пек меж., выражающее отстраненіе, отказъ, неудовольствіе. Цур тобі, пек тобі, дяче, чого в тебе серце гаряче. Чуб. V. 1165. І васильки мої, і Василь при мені... Пек його матері, сподобався мені. н. п. Словник української мови Грінченка