пек

цур тобі́ (йому́, їй, їм, вам) ((та (і)) пек тобі́ (йому́, їм, їй, вам)). Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. Цур тобі, пек тобі, як запишався, що в новую свитку прибрався! (Укр.. присл..); — Недостойні мужики, щоб над ними голови стільки ламали. Не розуміє свого інтересу — цур йому пек (М. Хвильовий); Та цур їм (панам)! Шкода на них часу й паперу (М. Коцюбинський); — Цур вам! — підхопився Петру.— Що це ви таке верзете, чоловіче? Отямтеся! (М. Чабанівський). цур та (і) пек. — Денис? Щось у старого звихнулося ще тоді… цур та пек згадувати (П. Козланюк); Коли ж побачила завтра Хведька, та ще з чужого села, то вже Стецькові цур і пек (Г. Квітка-Основ’яненко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пек — пек тобі ма́ро !: фу ты бѣсъ ! [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. пек — пек 1 вигук незмінювана словникова одиниця рідко пек 2 іменник чоловічого роду речовина Орфографічний словник української мови
  3. пек — I виг., заст., кому, чому, на кого – що. Уживається при вираженні досади, невдоволення тощо або як закляття за бажання відвернути що-небудь, позбутися когось, чогось. Хай йому пек! II -у, ч., спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пек — ПЕК¹, виг., заст., кому, чому, на кого – що. Уживається при вираженні досади, незадоволення тощо або як закляття при бажанні відвернути що-небудь, позбутися когось, чогось. [Орися:] А пек на погані очі! Що ж ви зо мною за діло можете мати? (І. Словник української мови у 20 томах
  5. пек — (голл. pek – смола) залишок від перегонки деревного, торф’яного або кам’яновугільного дьогтю. Застосовують для виготовлення покрівельного толю, лаку. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. Пек — (Peck) Ґреґорі, нар. 1916, америк. кіноактор; ролі у вестернах (Золото Мак-Кенни), мелодрамах (Сніги Кіліманджаро), фільмах громадянського звучання (Вбити пересмішника, Вел. грішник), воєнних драмах (На останньому березі, Гармати Навароне). Універсальний словник-енциклопедія
  7. пек — ПЕК¹, виг., заст., кому, чому, на кого — що. Уживається при вираженні досади, незадоволення тощо або як закляття при бажанні відвернути що-небудь, позбутися когось, чогось. [Орися:] А пек на погані очі! Що ж ви зо мною за діло можете мати? (Фр. Словник української мови в 11 томах
  8. пек — Пек меж., выражающее отстраненіе, отказъ, неудовольствіе. Цур тобі, пек тобі, дяче, чого в тебе серце гаряче. Чуб. V. 1165. І васильки мої, і Василь при мені... Пек його матері, сподобався мені. н. п. Словник української мови Грінченка