первозданний
ПЕРВОЗДА́ННИЙ, а, е, книжн.
1. Який існує, створений раніше за все наступне.
Ніби із-за диму, Пливе місяць круглолиций. І мир первозданний Одпочив на лоні ночі (Шевч., II, 1963, 294).
2. Який був з самого початку, не змінений; чистий, незайманий.
У роботі М. Скорика над "Тінями забутих предків" виявилися його глибоке знання народної музики, уміння поєднати її первозданну красу з узагальненістю сучасного симфонічного мислення (Мист., 6, 1966, 9);
На ньому [Місяці] немає атмосфери, немає вітрів і потоків води, і всі сліди, зв’язані з різними етапами його розвитку, мають зберігатися на ньому в своєму первозданному вигляді (Рад. Укр., 18.VІ 1963, 2).
◊ Первозда́нна ти́ша — абсолютна, глибока тиша.
Густий брязкіт наповнював первозданну тишу степів (Рибак, Помилка.., 1940, 66).
Значення в інших словниках
- первозданний — первозда́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- первозданний — -а, -е. 1》 Який існує, створений раніше за все наступне. 2》 Який був од самого початку, не змінений; чистий, незайманий. Первозданна тиша. Великий тлумачний словник сучасної мови
- первозданний — Первісний, правічний, споконвічний, відвічний, вічний, зродувічний Словник чужослів Павло Штепа
- первозданний — ПЕРВОЗДА́ННИЙ, а, е, книжн. 1. Який існує, створений раніше за все наступне. Ніби із-за диму, Пливе місяць круглолиций. І мир первозданний Одпочив на лоні ночі (Т. Шевченко). 2. Який був з самого початку, не змінений; чистий, незайманий. У роботі... Словник української мови у 20 томах
- первозданний — ПОЧАТКО́ВИЙ (від якого або з якого починається щось; характерний для початку якоїсь дії, якогось процесу), ВИХІДНИ́Й, ВІДПРА́ВНИ́Й, ПЕРВИ́ННИЙ, ПЕ́РШИЙ, ПЕРВОРО́ДНИЙ книжн., ПЕРВОЗДА́ННИЙ книжн. Словник синонімів української мови
- первозданний — Первозданний, -а, -е Только что созданный. Ніби із за диму пливе місяць круглолиций, — і мир первозданний одпочив на лоні ночі. Шевч. Словник української мови Грінченка