первопричина
ПЕРВОПРИЧИ́НА, и, ж., книжн. Перша, початкова або головна причина чого-небудь.
[Гаврило:] Все, що око бачить наше, гетьмане, що відчуваємо ми, родилося все в огні. Вогонь первопричина всіх явищ (Корн., І, 1955, 230);
Так, це, напевне, він, Петро Синельников написав того анонімного листа.. От де первопричина всієї біди! (Собко, Справа.., 1959, 154).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- первопричина — первопричи́на іменник жіночого роду книжн. Орфографічний словник української мови
- первопричина — -и, ж. Те саме, що першопричина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- первопричина — ПЕРВОПРИЧИ́НА, и, ж., книжн. Перша, початкова або головна причина чого-небудь. [Гаврило:] Все, що око бачить наше, гетьмане, що відчуваємо ми, родилося все в огні. Вогонь первопричина всіх явищ (О. Словник української мови у 20 томах
- первопричина — ПРИЧИ́НА (явище, яке зумовлює чи породжує інше явище; протил. наслідок), МОТИ́В, ПРИ́КЛЮЧКА розм., ПО́ШТОВХ розм., ПРУЖИ́НА розм., ПІДКЛА́ДКА розм., ПРИТИ́ЧИНА заст., розм., ПО́БИТ заст., розм., ПРИЧИ́НОК діал., ПРИТО́КА діал., ОСНО́ВА заст. Словник синонімів української мови