перебір
ПЕРЕБІ́Р, бо́ру, ч.
1. Дія за знач. перебра́ти, перебира́ти і звуки, утворювані цією дією.
Дальніх арф незнаний перебір Поетові торкає душу чулу.. (Рильський, Поеми, 1957, 15);
З-за високого густого куща жостеру вчувся мені тихий перебір струн (Коп., Навколо полум’я, 1961, 4);
[Терпилиха:] Ти на те ведеш, щоб я не дождала бачити тебе замужем.., сльози і перебори твої положать мене в домовину (Котл., II, 1953, 18);
Лише кібернетика з її можливостями блискавичного перебору варіантів давала надію на успіх (Наука.., 11, 1967, 55).
2. Чергування яких-небудь звуків; перестук, передзвін і т. ін.
Білявий змазчик виліз з-під коліс, У букси глянув і назад поліз, Загравши молоточком з перебором (Перв., II, 1958, 223).
3. Надлишок чого-небудь, узятий понад належну кількість.
Дійсні факти і справжні люди не терплять ні перебору, ні недобору (Минко, Моя Минківка, 1962, 149).
4. спец. Механізм верстата, що передає обертання від приводного шківа шпинделю і регулює швидкість його обертання.
Батько з сином беруться до марудної роботи "накладання основи": нитки з основи проволікаються крізь зубці в берді та крізь вічка в переборах і присилюються до верстата (Л. Укр., IV, 1954, 246).
5. спец. Вид ручного художнього ткання, при якому орнаментальна композиція на тканині виконується шляхом перебирання ниток основи вручну згідно з робочим малюнком.
Ткані перебором рушники, різноманітні плахти, смугасті запаски.. дають повну уяву про мистецтво художнього ткацтва на Україні (Нар. тв. та етн., 4, 1966, 35).
Значення в інших словниках
- перебір — перебі́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- перебір — (надмір) зайвина, сов. надлишок; (у виборі) вередування; (дія) сортування, перебирання. Словник синонімів Караванського
- перебір — Те саме, що подзвін Словник церковно-обрядової термінології
- перебір — [пеиреиб’ір] -бору, м. (ў) -бор'і, мн. -борие, -бор'іў Орфоепічний словник української мови
- перебір — -бору, ч. 1》 Дія за знач. перебрати, перебирати і звуки, утворювані цією дією. 2》 Чергування яких-небудь звуків; перестук, передзвін і т. ін. 3》 Надлишок чого-небудь, узятий понад належну кількість. 4》 спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перебір — ПЕРЕБІ́Р, бо́ру, ч. 1. Дія за знач. перебра́ти, перебира́ти і звуки, утворювані цією дією. Дальніх арф незнаний перебір Поетові торкає душу чулу. (М. Рильський); З-за високого густого куща жостеру вчувся мені тихий перебір струн (О. Словник української мови у 20 томах
- перебір — НАДЛИ́ШОК (кількість кого-, чого-небудь, що перевищує потребу), ЛИ́ШОК, НА́ДМІР, ПЕРЕБІ́Р розм. Надлишок хліба; Надлишок робочої сили; Повіки самі злипаються, і надмір сльозової води між ними випливає назовні (Ірина Вільде)... Словник синонімів української мови
- перебір — Перебі́р, -бо́ру; -бо́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перебір — Перебір, -бо́ру м. 1) Переборъ, излишекъ. 2) Осмотръ, ревизія. Та скликали усіх дівок на перебір. Грин. III. 273. У прийому славний двір, там нам буде перебір. Чуб. V. 997. 3) Разборчивость, капризъ, прихотничанье. За перебір дасть Бог витрішки. Ном. Словник української мови Грінченка