1. Словник української мови в 11 томах

перебірка

ПЕРЕБІ́РКА, и, ж. Легка внутрішня стінка, що розділяє на частини яке-небудь приміщення, простір і т. ін.; перегородка.

Пілот і механік сиділи в кабіні біля пристроїв, і їхні місця не були навіть відділені скляною перебіркою (Смолич, Ми разом.., 1950, 149);

Я задраїв перебірки від першого відсіку та центрального поста (Логв., Давні рани, 1961, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перебірка — перебі́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. перебірка — див. перешкода Словник синонімів Вусика
  3. перебірка — -и, ж. Легка внутрішня стінка, що переділяє на частини яке-небудь приміщення, простір і т. ін.; перегородка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перебірка — ПЕРЕБІ́РКА, и, ж. Легка внутрішня стінка, що розділяє на частини яке-небудь приміщення, простір і т. ін.; перегородка. Пілот і механік сиділи в кабіні біля пристроїв, і їхні місця не були навіть відділені скляною перебіркою (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. перебірка — ПЕРЕГОРО́ДКА (легка стінка, що ділить приміщення, простір на частини), ПЕРЕ́ТИНКА, ПРОСТІ́НОК рідше, ПЕРЕ́СІЧКА діал., ПЕРЕ́ТИКА діал.; ПЕРЕ́ДІЛКА, ПЕРЕБІРКА (легка, всередині приміщення); ШИ́РМА (коротка, перев. розкладна). Словник синонімів української мови
  6. перебірка — Пере́бірка (перегородка), -ки, -рці; -бірки, -бірок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. перебірка — Перебірка, -ки ж. 1) Переборка, сортировка. 2) Переодѣванье. Свою пітну одежу скидають, а надівають чисту — на цій переборці їх застали. Новомоск. у. 3) Дощечка или палочка, вставляемая между рядами ткацкой основы для раздѣленія ихъ. Вас. 167. Словник української мови Грінченка