1. Словник української мови в 11 томах

передрімати

ПЕРЕДРІМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і без додатка. Подрімати деякий час.

— А то ж усе його праця, механізаторова! Як зайшла збиральна, дві-три години передрімає десь на кулаці і вже подавсь, уже на комбайні… (Гончар, Тронка, 1963, 211);

Передрімавши, вони слухали всю ніч гуркіт канонади (Хижняк, Тамара, 1959, 264).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передрімати — передріма́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. передрімати — -аю, -аєш, док., перех. і без додатка. Подрімати деякий час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. передрімати — ПЕРЕДРІМА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Подрімати деякий час. – А то ж усе його праця, механізаторова! Як зайшла збиральна, дві-три години передрімає десь на кулаці і вже подавсь, уже на комбайні... (О. Гончар); Передрімавши, вони слухали всю ніч гуркіт канонади (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
  4. передрімати — Передріма́ти, -ма́ю, -єш гл. Продремать больше кого либо. Давайте, хто кого передріма! — От батюшка заплющив очі та й справді дріма. Мнж. 112. Словник української мови Грінченка