передрікати
ПЕРЕДРІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕДРЕКТИ́, речу́, рече́ш; мин. ч. передрі́к, рекла́, ло́; наказ. сп. передречи́; док., перех. Передбачати, передвіщати майбутнє; пророчити.
Вчителі передрікали йому блискучий шлях життя, однаково чи буде Геннадій художником, чи буде артистом (Вол., Місячне срібло, 1961, 15);
В. І. Ленін геніально передбачав і передрікав майбутні грандіозні завоювання радянської науки, що тепер стали дійсністю (Рад. Укр., 15.VI 1961, 1);
Хоч славнозвісний професор і передрік смерть у найближчі години, Аркадій промучився ще понад тиждень (Вільде, На порозі, 1955, 312).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- передрікати — передріка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- передрікати — див. передбачати Словник синонімів Вусика
- передрікати — -аю, -аєш, недок., передректи, -речу, -речеш; мин. ч. передрік, -рекла, -рекло; наказ. сп. передречи; док., перех. Передбачати, передвіщати майбутнє; пророчити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- передрікати — ПЕРЕДРІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕДРЕКТИ́, речу́, рече́ш; мин. ч. передрі́к, рекла́, ло́; наказ. сп. передречи́; док., що. Передбачати, передвіщати майбутнє; пророчити. Словник української мови у 20 томах
- передрікати — ПЕРЕДБАЧА́ТИ (уявляти дальший хід, розвиток чогось), ПРОВИ́ДІТИ уроч., ПРОЗИРА́ТИ уроч., ПЕРЕДХО́ПЛЮВАТИ уроч. рідше, ПРОЗРІВА́ТИ рідше; ЗАВБА́ЧУВАТИ (ЗАВБАЧА́ТИ) (перев. Словник синонімів української мови