передрікати

передріка́ти

-аю, -аєш, недок., передректи, -речу, -речеш; мин. ч. передрік, -рекла, -рекло; наказ. сп. передречи; док., перех.

Передбачати, передвіщати майбутнє; пророчити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передрікати — передріка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. передрікати — див. передбачати Словник синонімів Вусика
  3. передрікати — ПЕРЕДРІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕДРЕКТИ́, речу́, рече́ш; мин. ч. передрі́к, рекла́, ло́; наказ. сп. передречи́; док., що. Передбачати, передвіщати майбутнє; пророчити. Словник української мови у 20 томах
  4. передрікати — ПЕРЕДБАЧА́ТИ (уявляти дальший хід, розвиток чогось), ПРОВИ́ДІТИ уроч., ПРОЗИРА́ТИ уроч., ПЕРЕДХО́ПЛЮВАТИ уроч. рідше, ПРОЗРІВА́ТИ рідше; ЗАВБА́ЧУВАТИ (ЗАВБАЧА́ТИ) (перев. Словник синонімів української мови
  5. передрікати — ПЕРЕДРІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕДРЕКТИ́, речу́, рече́ш; мин. ч. передрі́к, рекла́, ло́; наказ. сп. передречи́; док., перех. Передбачати, передвіщати майбутнє; пророчити. Словник української мови в 11 томах