перезимовувати
ПЕРЕЗИМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕЗИМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
1. перех. і без додатка. Жити зимою.
— Якось, може, перезимуємо, сину, цю зиму… ти вже краще збирай гроші та одягни себе як слід (Вас., І, 1959, 275);
— Вечір добрий, діду! Давненько вже не бачив. Можна сказати, перезимували? (Стельмах, І, 1962, 148);
// Проводити зиму десь, у когось, не у себе вдома.
До кого ж він прихилиться? Де перезимує? Уже осінь, незабаром Зима залютує (Шевч., II, 1953, 54);
[Батура:] Написав у Київ, щоб не чекали на мене до пізньої осені. [Вітровий:] А може, і перезимуєш у нас? (Корн., II, 1955, 217).
2. перех. і неперех. Переносити зимові холоди протягом зими (про рослини, тварин).
Завдяки сніговому покриву багато низькорослих рослин, наприклад вереск.., перезимовують з зеленим листям (Наука.., 1, 1962, 61);
Перезимував він зиму щасливо, а на весну вже став великим та мудрим горобцем (Л. Укр., III, 1952, 483);
На Заваллю, де горби чергувалися з видолинками, трудно перезимувала озимина (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 266).
3. неперех. Витримувати протягом зими, до весни.
Запевняв [панотець] себе і попечителів, що церква ще перезимує (Стельмах, І, 1962, 413).
4. перех. Годувати, утримувати кого-небудь протягом зими.
Перезимувати худобу.
Значення в інших словниках
- перезимовувати — перезимо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- перезимовувати — -ую, -уєш, недок., перезимувати, -ую, -уєш, док. 1》 перех. і без додатка. Жити зимою. || Проводити зиму десь, у когось, не у себе вдома. 2》 перех. і неперех. Переносити зимові холоди протягом зими (про рослини, тварин). 3》 неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перезимовувати — ПЕРЕЗИМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕЗИМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. що, у кого, у чому і без дод. Жити зимою. – Якось, може, перезимуємо, сину, цю зиму... ти вже краще збирай гроші та одягни себе як слід (С. Васильченко); – Вечір добрий, діду!... Словник української мови у 20 томах