перекидання

ПЕРЕКИДА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. перекида́ти¹.

Постійне перекидання вітром сухих піщинок з пологого схилу на крутий призводить до того, що весь горб переміщується в напрямі руху вітру (Фіз. геогр., 5, 1956, 110).

ПЕРЕКИДА́ННЯ², я, с. Дія за знач. перекида́ти² і перекида́тися².

— Вперше в історії людства, — говорить вчений, — вдалось перекидання з Землі діючої апаратури на друге небесне тіло (Веч. Київ, 11.ІІ 1966, 1);

На початку 1960 року Інститут "Гідропроект" (Москва), узагальнюючи досвід проектування попередніх років, склав схематичний проект перекидання стоку рік Печори і Вичегди у Волгу (Наука.., 6, 1961, 20);

Перекидання людей з бригади в бригаду, коли цим людям не одведено певної ділянки роботи — це вже знеосібка (Вишня, І, 1956, 367);

— Якась невдача? — тихо запитала мама, коли бурхлива Санина діяльність по перекиданню і псуванню речей трохи стишилася (Собко, Звич. життя, 1957, 109);

Кидає [підліток] горіхове лушпиння в інші ряди, звідти відповідають тим же; сміх, крик, перекидання (Л. Укр., II, 1951, 524);

З усією строгістю ми мусимо зробити застереження тим поетам, які, замість того, щоб виносити нашу поезію на верхів’я, ще й досі займаються трюкацтвом, акробатикою, перекиданням через власну свою голову (Тич., III, 1957, 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перекидання — перекида́ння 1 іменник середнього роду кидання — про багато чогось перекида́ння 2 іменник середнього роду переміщення Орфографічний словник української мови
  2. перекидання — I -я, с. Дія за знач. перекидати I. II -я, с. Дія за знач. перекидати II і перекидатися II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перекидання — ПЕРЕКИДА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. перекида́ти¹. Постійне перекидання вітром сухих піщинок з пологого схилу на крутий призводить до того, що весь горб переміщується в напрямі руху вітру (з навч. літ.). ПЕРЕКИДА́ННЯ², я, с. Дія за знач. Словник української мови у 20 томах