перекидання

ПЕРЕКИДА́ННЯ¹, я, с.

Дія за знач. перекида́ти¹.

Постійне перекидання вітром сухих піщинок з пологого схилу на крутий призводить до того, що весь горб переміщується в напрямі руху вітру (з навч. літ.).

ПЕРЕКИДА́ННЯ², я, с.

Дія за знач. перекида́ти² і перекида́тися².

Молекула ДНК має внутрішнє життя, яке полягає у безперервному перекиданні атомів водню, протонів, електронів між атомами азоту – ДНК живе (з наук.-попул. літ.);

А в полудень прийшла на батарею вістка, що на зміну вермахтівцям, які покинули правий фланг головної лінії оборони, почалось перекидання на передову лінію 29-го й 30-го полків української дивізії (І. Багряний);

Перекидання людей з бригади в бригаду, коли цим людям не одведено певної ділянки роботи – це вже знеосібка (Остап Вишня);

Кидає [підліток] горіхове лушпиння в інші ряди, звідти відповідають тим же; сміх, крик, перекидання (Леся Українка);

Гюргієві не пасувало отаке перекидання словом-двома, в ньому завжди готові були вибухнути цілі лавини слів, гарячих, склубо-чених, іноді навіть безладних, але тут він стримав себе, мерщій посунувся в темряву, сказав коротко до Сивоока. – Покажи йому (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перекидання — перекида́ння 1 іменник середнього роду кидання — про багато чогось перекида́ння 2 іменник середнього роду переміщення Орфографічний словник української мови
  2. перекидання — I -я, с. Дія за знач. перекидати I. II -я, с. Дія за знач. перекидати II і перекидатися II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перекидання — ПЕРЕКИДА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. перекида́ти¹. Постійне перекидання вітром сухих піщинок з пологого схилу на крутий призводить до того, що весь горб переміщується в напрямі руху вітру (Фіз. геогр., 5, 1956, 110). ПЕРЕКИДА́ННЯ², я, с. Дія за знач. Словник української мови в 11 томах