перекидати

ПЕРЕКИДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕКИ́ДАТИ, аю, аєш, док., що.

1. Кидати все або багато чого-небудь, одне за одним, у кілька прийомів.

– Ферапонте, зараз мені перекидати гній поза стайню! Наметав купу перед дверима... (М. Коцюбинський).

2. Кидати все або багато чого-небудь по кілька разів, створюючи безлад.

– Та де це вона, справді? – гукнула вже з серцем пані і почала перекидати одежу на полу... (Панас Мирний);

Перекидали усе в скрині, а намиста нема! (І. Нечуй-Левицький);

Перекидавши в хаті й на подвір'ї все догори дном, солдати не знайшли ні Гохберга, ані навіть його коханки (П. Автомонов).

3. заст. Перебудовувати; перекладати.

Ще треба у хатах то груби перекида́ти, то білити... (Панас Мирний);

Ми свою хату перекидали (Сл. Б. Грінченка).

ПЕРЕКИДА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕКИ́НУТИ, ну, неш, док., що.

1. Кидаючи, переміщати з місця на місце.

Карпо недалеко сидів від Івася і перекидав з руки на руку .. солому (Панас Мирний);

Кукулик перекидав шмат м'яса язиком у роті туди й сюди, щоб хоч трохи охололо (П. Загребельний);

Новий крокуючий екскаватор .. набирає в ківш по 25 кубометрів ґрунту і перекидає на відстань 150 метрів, виконуючи роботу, на яку довелося б ставити кілька тисяч землекопів (з наук. літ.);

Хмуро насупив [парубок] брови і знехотя перекинув сердак з одного плеча на друге (Н. Кобринська);

Олег Іванович перекинув чемоданчик у ліву руку і відчув міцний потиск кощавої руки Штукаренка (С. Голованівський);

// Кидаючи поверх кого-, чого-небудь, над ким-, чим-небудь, переміщати з місця на місце.

– Бий мене і що хоч собі роби, тільки мене через пліт не перекидай, бо мене й до шатра не приймуть! (Номис);

Мовчки пробивався [Бронко] вперед, до сцени. По рухах Бронкової голови та спини Ольга здогадувалась, що місцями йому ставили рогатки з колін, а місцями мало що не на руках перекидали його на ряд вперед (Ірина Вільде);

Остап перекинув через тин, за яким стояла Соломія, сакви і сп'явся на тин (М. Коцюбинський);

Перекинув [Дмитро] на засторонок сніп обережно і навкіс, щоб ні колос, ні гузир не зачепили матері (М. Стельмах);

// перен. Переносити свою увагу, зацікавлення і т. ін. з одного об'єкта на інший.

Він перекидав погляд то на розідрану спідницю, то на намисто, що розкотилося по всій хаті... (Панас Мирний);

Журба помітив у Галини невеличку погорду молодості, перекинув свою увагу до військового (Г. Епік).

2. перен. Переміщати, переводити в інше місце, на іншу роботу, іноді з іншою метою, іншим завданням.

Залізниця в основному була закінчена і частину інженерно-технічних працівників перекидали на нове будівництво (І. Багмут);

// тільки що. Перевозити або іншим способом доставляти звідкись куди-небудь.

Видавець узяв мою казку та й перекинув у Галичину, там її у “Правді” й надрукували (Панас Мирний);

Кирило Васильович дав завдання найобережніше вивідати, хто з капітанів катерів найнадійніша людина, бо потрібно перекинути на той берег вантаж (А. Хижняк).

3. через що, на що, за що. Кидаючи вільним рухом, перевішувати щось або частину, кінець чогось через що-небудь, надавати чому-небудь певного положення.

– Що це за дівчина? Де вона взялася в нашому селі? – думав молодий Джеря, надіваючи шапку і перекидаючи свиту через плече (І. Нечуй-Левицький);

Сержант перекидає автомат на спину, викочує з сіней велосипед (О. Гончар);

Івась лежав, поставивши одну ногу і перекинувши через неї другу (Панас Мирний);

Він швидко застебнув сумку, перекинув її за плече і насторожився (Я. Гримайло);

Ксеня була тоненька, з білявою товстою косою, яку вона носила, перекинувши через ліве плече (С. Голованівський).

4. перев. у сполуч. зі сл. міст, місточок. Наводити для переправи через що-небудь, для з'єднання берегів якогось водоймища, урвища і т. ін.

[Микита:] Я бажаю обкопати ввесь двір ровом аршинів у чотири завширшки; у рів треба напустити води, а проти того ґанку, що на дорогу дивиться, перекинути через рів місточок (В. Самійленко);

Понабудовують [люди] дивовижних будівель на вершинах гір, перекинуть мости через пропасті (Г. Хоткевич);

* Образно. О, перекинь моста, моя немудра пісне, До радощів людських і до людських зусиль (М. Рильський);

// Простягати, навішувати над чим-небудь, зверху чогось.

Опівдня сонячний промінь гарячий перекине через хату ясну стягу (Марко Вовчок);

Коло семінарської брами широка та довга лавочка, навпроти стара верба дуплината віти перекинула мало не через увесь шлях (С. Васильченко).

5. Перевертати набік або внутрішньою, нижньою частиною догори.

Грима [пан] дверима, перекидає стільці і хоче так крикнуть, щоб по всіх хатах заскакала стаєнна лайка (М. Коцюбинський);

Карпо перекинув батька на бік, і він тільки тоді прокинувся й опам'ятався (І. Нечуй-Левицький);

Щохвилини ми ждемо, що вітер зірве дах або вирве із мерзлого ґрунту будинок і перекине його (М. Трублаїні);

// безос.

Вітри такі, що .. стріхи зривало..; у мене на балконі перекинуло геть залізну лавку (Леся Українка);

// Збивати з ніг, примушуючи впасти.

Ой, як приступить панота, як кинеться, наче ті звірі, – світу не видно! здається, от-от ізметуть, перекинуть. Тільки ж не спали й повстанці (П. Тичина);

// безос.

[Зінька:] Вхопило мене раптом, ніби вихор, і закрутило, як пір'їну!.. Кудись несе, перекида, жбурля!.. (М. Кропивницький);

// Викидати або виливати з чого-небудь перевернутого.

Вона не могла дати собі ради і тільки дивилась, як свині перекидали пійло, місили ногами їжу та гидили (М. Коцюбинський);

[Одарка:] Підемо пішки! “Пішки, кажуть, нема замішки!”. [Микита:] Воно й безпечніш! А то як баских коней запряжете, то щоб, бува, не перекинули та не покалічили... (М. Кропивницький);

Передо мною виплили ці дні, і епізод із сомом, що втяг моє вудлище в воду, а потім перекинув і рибалку з душогубки (Олесь Досвітній);

// розм. Випивати до дна (перев. алкогольні напої); вихиляти.

Колісник, червоний, як стиглий кавун або печений рак, знай пришивав квітки то тому, то другому, перекидаючи чарку за чаркою (Панас Мирний);

[Галушка:] Галю, винось-бо щось перекусити – чоловік з дороги дальньої, та й нам не завадить чарчину перекинути (О. Корнійчук);

// Перегортати (сторінки, аркуші паперу і т. ін.).

Колись байдужими перстами Перекидаючи листки, Ви спогадаєте і са́ми Свої колишнії гадки (М. Старицький);

Демидів вийшов із лавки і подав свій зошит Греблянському. Той перекинув кілька карток (О. Маковей);

Ференц дістав альбом.., перекинув аркуш. Юнак з бакенбардами стоїть навколішки біля гармати. Зосередженим поглядом впився вперед (О. Гончар);

// перен. Змінювати існуючий стан, лад, порядок.

Страшний той гук, потужний і величний, По всіх країнах має залунати І перекинути світо́вий стрій одвічний (Леся Українка);

Настирлива ж яка ця думка: “О, жінки якби схотіли, можна село догори ногами перекинути...” (Я. Качура).

6. у кого – що, на кого – що, ким, чим, міф. Робити іншим, переводити в інший стан, надавати іншого вигляду; обертати.

– Один старий циган уже став чаклувати .. Злякався дід, повів у комірчину, до ніг їм падає. Беріть, каже, все, що є, тільки не перекидайте мене в півня (Григорій Тютюнник);

[Христя:] Що ж той ворожбит зробе [зробить]? [Маруся:] Що? Перекине Семена вовкулакою, а тоді й роби, що хочеш... (М. Кропивницький);

– Розкажи мені, Одарко, – спитав дід, – як се мати перекинула тебе у відьму? (О. Стороженко).

7. кому, розм. Давати, виплачувати що-небудь комусь; підтримувати грошима.

Сидір Іванович, ніде гріха діти, в подяку за допомогу перекидав дівчині то зайву верейку січки, то зайве відро жому або буряка (С. Добровольський);

– Не пожалій лиш золотого Для Феба світлого, ясного, Та і мені що перекинь (І. Котляревський);

– Склади, склади мені список цих богоодступників. Бояться копійчину перекинути. Забувають, що тепер настали дорожчі часи (М. Стельмах).

8. тільки док., діал. Перебудувати.

Через рік батьківську хату перекинули [Максим та Явдоха], збудували нову (Панас Мирний);

– Узявся я бруси з міста перевозити, – сказав Семен жінці увечері. – Кому? – Кому ж? Лавушнику [крамарю]. Хату хоче перекинути (Г. Хоткевич).

(1) Перекида́ти / переки́нути відповіда́льність на кого – відповідати за свої дії, вчинки і т. ін. не самому, змушувати це робити кого-небудь іншого.

В умінні перекинути відповідальність на будь-чиї, тільки не свої, плечі обережно-хитрий Омелянович-Павленко був рідним братом Симона Петлюри (М. Стельмах).

◇ (2) Переки́нути чарчи́ну (д) див. перехиля́ти.

ПЕРЕКИ́ДАТИ див. перекида́ти¹.