перекидати

ПЕРЕБИРА́ТИ (речі, папери і т. ін., шукаючи що-небудь або упорядковуючи); ПЕРЕГОРТА́ТИ (ПЕРЕГО́РТУВАТИ рідше) (перев. папери, книжки); ВОРУШИ́ТИ, ПЕРЕВОРУ́ШУВАТИ (перев. у пошуках чогось); ПЕРЕКИДА́ТИ, ПЕРЕРИВА́ТИ розм. (у поспіху, необережно); ПЕРЕВЕРТА́ТИ (перев. із сл. догори ногами, догори дном, до дна тощо — шукаючи що-небудь). — Док.: перебра́ти, перегорну́ти, переворуши́ти, переки́дати, перери́ти, переверну́ти. Петруня сідає, перебирає газети, знаходить потрібну, читає (С. Васильченко); Хлопець перегортає своє багатство, доповнює його двома книжками й неохоче замикає ящик (В. Козаченко); Підходить (Острожин) до стола й починає ворушити газети (Леся Українка); Степаниді Петрівні довелося переворушити всі свої старі запаси ниток і ганчірок у пошуках кількох ниточок червоної шерсті (В. Собко); Перекидали усе в скрині, а намиста нема! (І. Нечуй-Левицький); Непрохані гості переривають усю кімнату, переглядають, розтріпуючи, книжки, перечитують усі папери (М. Стельмах); Попівни налітали на ті крамниці, як горобці на рясну вишню; попадя усе до дна перевертала (Марко Вовчок).

ПЕРЕБУДО́ВУВАТИ (переробляти будову); РЕКОНСТРУЮВА́ТИ (з метою удосконалення, а також відновлення первісного вигляду); ПЕРЕМУРО́ВУВАТИ (кам'яну, цегляну); ПЕРЕКЛАДА́ТИ (перев. піч); ПЕРЕКИДА́ТИ розм., ПЕРЕСИПА́ТИ розм. (невелику, перев. сільську будівлю, піч). — Док.: перебудува́ти, реконструюва́ти, перемурува́ти, перекла́сти, переки́дати, переки́нути, переси́пати. Бабусі Юлі її хатину не те, що відремонтували, а перебудували заново (П. Дорошко); Протягом 5-6 років архітектори, будівельники і реставратори оновлять найцінніші пам'ятки історії, реконструюють діючі будинки (з газети); У кожного свої нагальні справи: загодя купити якусь одежину чи взуття, перекласти перегорілу піч (М. Рудь); Ще треба у хатах то груби перекидати, то білити (Панас Мирний); (Кіндрат Антонович:) Я оце, обробившись в полі, думаю пересипати кошари (М. Кропивницький).

ПЕРЕБИРА́ТИ (речі, папери і т. ін., шукаючи що-небудь або упорядковуючи); ПЕРЕГОРТА́ТИ (ПЕРЕГО́РТУВАТИ рідше) (перев. папери, книжки); ВОРУШИ́ТИ, ПЕРЕВОРУ́ШУВАТИ (перев. у пошуках чогось); ПЕРЕКИДА́ТИ, ПЕРЕРИВА́ТИ розм. (у поспіху, необережно); ПЕРЕВЕРТА́ТИ (перев. із сл. догори ногами, догори дном, до дна тощо — шукаючи що-небудь). — Док.: перебра́ти, перегорну́ти, переворуши́ти, переки́дати, перери́ти, переверну́ти. Петруня сідає, перебирає газети, знаходить потрібну, читає (С. Васильченко); Хлопець перегортає своє багатство, доповнює його двома книжками й неохоче замикає ящик (В. Козаченко); Підходить (Острожин) до стола й починає ворушити газети (Леся Українка); Степаниді Петрівні довелося переворушити всі свої старі запаси ниток і ганчірок у пошуках кількох ниточок червоної шерсті (В. Собко); Перекидали усе в скрині, а намиста нема! (І. Нечуй-Левицький); Непрохані гості переривають усю кімнату, переглядають, розтріпуючи, книжки, перечитують усі папери (М. Стельмах); Попівни налітали на ті крамниці, як горобці на рясну вишню; попадя усе до дна перевертала (Марко Вовчок).

ПЕРЕБУДО́ВУВАТИ (переробляти будову); РЕКОНСТРУЮВА́ТИ (з метою удосконалення, а також відновлення первісного вигляду); ПЕРЕМУРО́ВУВАТИ (кам'яну, цегляну); ПЕРЕКЛАДА́ТИ (перев. піч); ПЕРЕКИДА́ТИ розм., ПЕРЕСИПА́ТИ розм. (невелику, перев. сільську будівлю, піч). — Док.: перебудува́ти, реконструюва́ти, перемурува́ти, перекла́сти, переки́дати, переки́нути, переси́пати. Бабусі Юлі її хатину не те, що відремонтували, а перебудували заново (П. Дорошко); Протягом 5-6 років архітектори, будівельники і реставратори оновлять найцінніші пам'ятки історії, реконструюють діючі будинки (з газети); У кожного свої нагальні справи: загодя купити якусь одежину чи взуття, перекласти перегорілу піч (М. Рудь); Ще треба у хатах то груби перекидати, то білити (Панас Мирний); (Кіндрат Антонович:) Я оце, обробившись в полі, думаю пересипати кошари (М. Кропивницький).

ПЕРЕВЕРТА́ТИ (з одного боку на другий, протилежним боком догори), ПОВЕРТА́ТИ, ОБЕРТА́ТИ, ВИВЕРТА́ТИ, ПЕРЕКИДА́ТИ, ПЕРЕГОРТА́ТИ (ПЕРЕГО́РТУВАТИ), ПЕРЕКРУ́ЧУВАТИ, ПЕРЕКО́ЧУВАТИ (котячи). — Док.: переверну́ти, поверну́ти, оберну́ти, ви́вернути, переки́нути, перегорну́ти, перекрути́ти, перекоти́ти. Онися перевернула матерію на другий бік і пересвідчилась, що матерія була на лице (І. Нечуй-Левицький); — На хоч п'ятака, все рівно. — Дід повернув руку малого, положив п'ятака (Панас Мирний); Довго розглядала Хима той п'ятизлотник, обертаючи його на всі боки (М. Коцюбинський); Син ухопився за полудрабок і давай перекидати воза (І. Нечуй-Левицький); Шторм лютував, ніби велетенські руки перегортали в воді каміння (Ю. Яновський); Сиплять (ковалі) вугілля в горна, надувають міхи, розпікають крицю, б'ють, крутять, перекручують на ковадлі (С. Скляренко); Тієї ночі Дарка переверталася з боку на бік, начебто хто бочку перекочував (Ірина Вільде).

ПЕРЕГОРТА́ТИ (ПЕРЕГО́РТУВАТИ рідше) (аркуші), ПЕРЕВЕРТА́ТИ, ПЕРЕКИДА́ТИ, ГОРТА́ТИ розм., ГОРНУ́ТИ діал. — Док.: перегорну́ти, переверну́ти, переки́нути, погорта́ти. Надя шелестіла сторінками принесеної книги, перегортала їх (Д. Ткач); Почнеш було псавтир (псалтир) перевертати.., Та й об якимсь було почнеш читать Сократі (П. Гулак-Артемовський); Він сидів в свята під гіллястою грушею, дуже рідко перекидаючи товсті й здорові листки "Печерського Патерика" (І. Нечуй-Левицький); Він довго гортав заяложеного розмовника, нарешті відшукав потрібну фразу (В. Кучер); Бере (Храпко) книжку й, горнучи листки, шукає (Панас Мирний).

ПЕРЕТВО́РЮВАТИ в кого-що, на кого-що (чарами, зіллям і т. ін. примушувати кого-, що-небудь прийняти чийсь образ, набути іншого вигляду), ОБЕРТА́ТИ в кого-що, на кого-що, ким, чим, ПЕРЕВТІ́ЛЮВАТИ (ПЕРЕВТІЛЯ́ТИ) в кого-що, ПЕРЕВЕРТА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, ПЕРЕКИДА́ТИ в кого-що, на кого-що, ким, чим, розм. — Док.: перетвори́ти, оберну́ти, перевті́лити, переверну́ти, поверну́ти, переки́нути. Художник.. носить в душі сонце, яким обертає дрібні дощові краплі в веселку.. і перетворює в золото чорні закутки мороку (М. Коцюбинський); — Живе на острові цариця Цирцея, люта чарівниця І дуже злая до людей; Які лиш не остережуться, А їй на острів попадуться, Тих переверне на звірей... (І. Котляревський); (Мавка:) В серці знайшла я теє слово чарівне, що й озвірілих в люди повертає (Леся Українка); — Він ворожбит. Підійде до лісу, а там палицю перекине на коня й так полетить лісом, аж у вухах засвище (М. Томчаній).

ПЕРЕВО́ДИТИ (примушувати змінити місце роботи, навчання, рід занять тощо), ПЕРЕКИДА́ТИ, КИ́ДАТИ розм., ПЕРЕНО́СИТИ заст.; ПЕРЕМІЩА́ТИ (ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ) (призначати на іншу посаду, посилати виконувати якісь доручення, працювати в інше місце); ПЕРЕСТАВЛЯ́ТИ (призначати на іншу роботу); ПЕРЕКЛЮЧА́ТИ (примушувати змінювати рід занять). — Док.: перевести́, переки́нути, ки́нути, перенести, перемісти́ти, переста́вити, переключи́ти. Тричі зі всякими застереженнями і умовами чоловіка переводили з кращих шкіл у гірші (М. Стельмах); — Де це видано: щось комусь на думку спаде — і перекидай людей з бригади в бригаду (Я. Гримайло); Вчителя кидали з села в село (Г. Хоткевич); Пана директора народної школи перенесли на іншу посаду, до іншого міста (Лесь Мартович); (Боб:) Містер Петерсон переміщує мене в Китай. Чув? (Я. Галан); Іван Шуст уже знав: новий голова почне переставляти комірників, завідуючих фермами, бригадирів (М. Рудь); Бригадири мають змогу значну кількість колгоспників переключити на збирання картоплі та кукурудзи (з журналу).

ПЕРЕКИ́НУТИ через що, на що, за що (кидком помістити що-небудь у певному положенні, закріпити на чомусь), ПЕРЕМЕТНУ́ТИ через що; ПЕРЕВІ́СИТИ через що (звісивши, спустивши на обидва боки). — Недок.: перекида́ти, переві́шувати. Грицько.. перекинув речовий мішок за плечі і рушив до дверей (А. Головко); Переметнув (Голобородько) через плече речмішок, взяв чемодан (С. Голованівський); Давидові що: скинув штани, перевісив через плече і, притримуючи сорочку над самою грязюкою, з реготом перебрів оцю баюру (М. Стельмах).

I. ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИ (когось, щось через водну перепону, важкопрохідне місце), ПРА́ВИТИ рідше; ПЕРЕКИДА́ТИ (швидко); ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ (перев. із сл. духом — дуже швидко); ПЕРЕВО́ДИТИ, ПЕРЕПРОВА́ДЖУВАТИ (ведучи, супроводжуючи). — Док.: перепра́вити, переки́нути, перехопи́ти, перевести́, перепрова́дити. Никифор Бичок був приставлений до перевозу. На човні переправляв людей з одного берега на другий (Є. Гуцало); Так і не дав (голова) моторки, сказав, що правитиме нею огірки на перевалку (О. Гончар); Потрібно перекинути на той берег вантаж (А. Хижняк); — Я тебе духом перехоплю човном на той бік (М. Коцюбинський); — Кому можна довірити перевести наші війська на той бік? (О. Гончар). — Пор. I. перево́зити.

ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИ (когось, щось — з одного місця в інше, звичайно переборюючи труднощі), ПЕРЕПРОВА́ДЖУВАТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ рідше; ПЕРЕКИДА́ТИ (швидко); ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ (перев. транспортні засоби). — Док.: перепра́вити, перепрова́дити, перевести́, переки́нути, перегна́ти. Кордон вони перейшли з однією душею, без майна, надіючись, що його пізніше переправлять контрабандисти (М. Стельмах); Загін має діждатися літаків з Великої землі, одержати вибухівку, боєприпаси і переправити в тиловий госпіталь хворих та поранених (Я. Гримайло); Городяни ховали по будинках поранених і хворих, які повтікали з таборів, лікували їх, перепроваджували до безпечних місць (Ю. Яновський); Вночі, напевно, підійдуть свіжі підрозділи з резерву, які перекидати вдень було б необачно (П. Дорошко); (Вітровий:) Я піду човен пережену (О. Корнійчук). — Пор. перево́зити, 1. передава́ти.

I. ВАЛИ́ТИ (силою змушувати падати), ВАЛЯ́ТИ, ЗВА́ЛЮВАТИ, ПЕРЕКИДА́ТИ, ПЕРЕВЕРТА́ТИ, ТУРЛЯ́ТИ розм., ПОВЕРГА́ТИ книжн., уроч. рідко, ЗВЕРГА́ТИ книжн., уроч. рідко, ТУРЛИ́ТИ діал. — Док.: звали́ти, повали́ти, поваля́ти, переки́нути, переверну́ти, пове́ргнути, пове́ргти, зве́ргнути, зве́ргти. Щось важке наближається до пасіки.. й вулля (вулики) валить (Марко Вовчок); То буря.. вікові дуби валя, мов пруття! (Г. Квітка-Основ'яненко); Васюта підбіг ззаду, вхопив Панаса та й звалив (Б. Грінченко); Вітер налітає, Людям хати перекидає (П. Тичина); Вози (запоріжці) перевертають, панів із кармазину.. обдирають (П. Куліш); Намагались (стрільці) поставити драбини, щоб лізти вгору, але галичани турляли драбини дрючками (А. Хижняк); При князі Володимирі, як звергали ідолів, то й Ладоша звергли з Гуляй-ріки у річку Ладинку (І. Микитенко).

ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ розм., ПРОПУСКА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., НАПИВА́ТИ розм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИ розм., РОЗПИВА́ТИ розм., ПЕРЕКИДА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., БА́ХКАТИ розм. (перев. про алкогольні напої); НАДПИВА́ТИ, ВІДПИВА́ТИ, ПРИГУ́БЛЮВАТИ розм. (невелику кількість); ПОПИВА́ТИ (потроху, не поспішаючи); ВИДУВА́ТИ розм., ВИДУ́ДЛЮВАТИ розм. (багато або все й пожадливо); ВИСМО́КТУВАТИ розм. (повільно); ПОХМЕЛЯ́ТИСЯ (випивати спиртного повторно, на другий день). — Док.: ви́пити, спи́ти, ви́хилити, ви́сушити, осуши́ти, ви́цідити, пропусти́ти, напи́ти, перехили́ти, розпи́ти, переки́нути, ба́хнути, ви́тягти розм. ви́тягнути розм. теле́пнути фам. роздави́ти фам. сми́кнути фам. перепусти́ти, проковтну́ти розм. ковтну́ти розм. врі́зати (урі́зати) розм. надпи́ти, відпи́ти, пригу́бити, ви́дути, ви́дудлити, ви́смоктати, похмели́тися. Збивши кокосового горіха, я випивав з нього молоко (Ю. Яновський); О. Федір підходив інколи до шафи й вихиляв келишок (С. Скляренко); Він за один ковток чималий водянчик так і висушив (Г. Квітка-Основ'яненко); Не втерпів соблазна окаянної і.. осушив одну (чарку) (Я. Баш); Раз на тиждень Софрон ішов.. пограти в кості та пропустити склянку коктейлю (Н. Рибак); Перепустити по чарці; — Продав (ґрунт).. Вже другий тиждень напиває десь у Дрогобичі (І. Франко); Петро з Василем перехиляють горілку, морщать обличчя (І. Чендей); Перед тим, як вирушити далі, розпивають шампанське (О. Гончар); Шефи по одній маленькій перекинули та й .. сказали, що їм і так дуже приємно з нами посидіти (Є. Кравченко); Витягли самотужки по носатці тернівки (Г. Квітка-Основ'яненко); Телепнули ми по красовулі, не кожен і закусив (А. Свидницький); — Може, почекаємо? Скоро Палажка на обід прийде. Півлітру роздавимо... (Є. Кравченко); Випили по чарці паничі й закусили, а за паничами ковтнули по чарці молодиці (І. Нечуй-Левицький); Христя надпила трохи (тернівки) і постановила (Панас Мирний); Жінка теж відмовилась від горілки, відпила трохи свого вина й запропонувала мені (О. Досвітній); — За здоров'я шановного гостя хоч пригуб, — сказала матушка, подаючи дочці чарку (І. Нечуй-Левицький); Обпивайло як узяв пити, все до каплі видув (з фольклору); А ви знаєте, як видудлиш глечик гарячого молока — жоден мороз не страшний... (С. Ковалів); Довго держав він чарку коло рота, висмоктував останню крапельку (І. Нечуй-Левицький).

НАВЕСТИ́ (про міст, переправу тощо — спорудити, встановити); ПЕРЕКИ́НУТИ (перев. із сл. міст, місток, кладка). — Недок.: наво́дити, перекида́ти. Запаливши смолоскипи, дубіючи в крижаній воді, роти наводили переправу (О. Гончар); Понабудують (люди) дивовижних будівель на вершинах гір, перекинуть мости через пропасті (Г. Хоткевич).