перекидатися

ГРА́ТИ у що, чого й без додатка (брати участь у якій-небудь грі), ГРА́ТИСЯ у що, БА́ВИТИСЯ у що, чого, ГУЛЯ́ТИ у що, розм., ГУЛЯ́ТИСЯ у що, розм.; РІ́ЗАТИСЯ у що, розм., ДУ́ТИСЯ у що, фам. (з азартом, перев. у карти); КОЗИРЯ́ТИ без додатка, розм. (у карти); ПЕРЕКИДА́ТИСЯ розм. (перев. у карти — нашвидку). — Док.: погра́ти, погра́тися, поба́витися, погуля́ти, погуля́тися, порі́затися, переки́нутися. Коли б воля — побіг би він тепер на вулицю до хлопців, у м'яча грати, свинку туряти (Панас Мирний); Хлопчики із сміхом та вереском гралися в сніжки (З. Тулуб); В сквері діти бавляться "в війну" (В. Бичко); — Бавимося ковалевої паняночки! (Ірина Вільде); Чоловіки гуляли в карти (Г. Епік); У м'яча гулялися дівчатка (П. Тичина); Біля приміщення варти, у холодку, гурт гайдамаків ріжуться в карти (А. Головко); — Ну, як же він там? — Нібито в карти дується на всю (А. Головко); На гроші там не козиряли, А в кітьки крашанками грали (І. Котляревський); Увечері зібралося в Енгельгардта кілька друзів — за чаркою доброго вина у карти перекинутися (О. Іваненко).

ПЕРЕГОВО́РЮВАТИСЯ з ким, перев. із сл. між собою і без додатка (обмінюватися словами, фразами), ПЕРЕМОВЛЯ́ТИСЯ, ПЕРЕБАЛА́КУВАТИСЯ розм., ПЕРЕБАЛА́КУВАТИ діал.; ПЕРЕКИДАТИСЯ (перев. із сл. словами, фразами тощо). — Док.: переговори́тися, перемо́витися, переки́нутися. Побігла до хати, у сінях спинилась, чую — з батьком переговорюються (свати) (Марко Вовчок); Люди перемовлялися півголосом, короткими фразами, в яких відчувалися побоювання і тривога (С. Добровольський); Чиншовики.. перебалакувалися стиха, — заздрісно, але й поштиво позираючи на сусідній, хазяйський гурт (Ю. Смолич); Біля колодязів перебалакували сердито баби (Л. Яновська); Так вони і мовчали майже весь обід, перекидаючись коли-не-коли незначними короткими словами (В. Собко).

ПЕРЕВЕРТА́ТИСЯ (з боку на бік, протилежним боком догори), ПОВЕРТА́ТИСЯ, ОБЕРТА́ТИСЯ, ВИВЕРТА́ТИСЯ, ПЕРЕКИДАТИСЯ, ЗВЕРТА́ТИСЯ діал. (перев. падаючи). — Док.: переверну́тися, поверну́тися, оберну́тися, ви́вернутися, переки́нутися, зверну́тися. Вутятко перекидалося на спинку й швидко-швидко перебирало лапками, не можучи перевернутися назад (Г. Хоткевич); Сонце б'є в очі. Ми спочатку терпимо, кліпаємо очима, а далі повертаємось до сонця спинами (Ю. Яновський); Сон опустив його зовсім. Обертався з одного боку на другий (Лесь Мартович); З глибин і ям вивертаються брудно-білими черевами вгору контужені на смерть соми, коропи, щуки (О. Довженко); Михайло воли поганяв, а Іван і батько віз придержували, щоби не звернувся (І. Франко).

ПЕРЕТВО́РЮВАТИСЯ в кого-що, на кого-що (набирати нового вигляду, іншого характеру тощо), ОБЕРТА́ТИСЯ в кого-що, на кого-що, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИСЯ в кого-що, на кого-що, РОБИ́ТИСЯ ким, чим, ПОВЕРТА́ТИСЯ в кого-що, ПЕРЕКИДА́ТИСЯ в кого-що, на кого-що, розм., ПЕРЕРОБЛЯ́ТИСЯ (ПЕРЕРО́БЛЮВАТИСЯ) на кого-що, в кого-що, рідше, ЗМІ́НЮВАТИСЯ (ЗМІНЯ́ТИСЯ) в кого-що, на кого-що, розм., ПЕРЕМІНЯ́ТИСЯ (ПЕРЕМІ́НЮВАТИСЯ) в кого-що, на кого-що, розм.; ПЕРЕХО́ДИТИ в що, на що, ПЕРЕРОСТА́ТИ в що, рідше на що (поступово); ТРАНСФОРМУВА́ТИСЯ в що (змінюючи свій вигляд, форму, властивості тощо). — Док.: перетвори́тися, оберну́тися, перероди́тися, зроби́тися, поверну́тися, переки́нутися, перероби́тися, зміни́тися, переміни́тися, перейти́, перерости́, трансформува́тися. Яскравий сонячний день перетворюється швидко на сутінки (Ю. Яновський); Сніг під щедрим і по-весняному теплим промінням сонця на очах обертався в чисті, як сльозинки, струмки (Я. Гримайло); Вчорашні вороги робилися спільниками (М. Стельмах); Я було радію, слухаючи того її щебетання. Не було й гадки, що усе те щастя у велике лихо повернулось (Марко Вовчок); Обурення з того й з другого боків доходить до погроз і от-от перекинеться в бійку (Я. Мамонтов); В його була в голові думка, що усі українці повинні переробитись по його вподобі та поставати католиками (І. Нечуй-Левицький); А далі слово.. змінилося у спів, і вся громада до дзвінкої промови прилучилась (Леся Українка); Дальші слова губилися десь у горлі й перемінялися в глухий жаль (О. Кобилянська); Вітер щохвилини міцнішав, переходив в ураган (З. Тулуб); Приязнь переростала в хорошу міцну дружбу (О. Донченко); Любов Шевченка до людей завжди трансформується в дію (з газети).

ПЕРЕТВО́РЮВАТИСЯ в кого-що, на кого-що (чарами, зіллям і т. ін. приймати чийсь образ, набувати іншого вигляду), ОБЕРТА́ТИСЯ в кого-що, на кого-що, ким, чим, ПЕРЕВТІ́ЛЮВАТИСЯ (ПЕРЕВТІЛЯ́ТИСЯ) в кого-що, ПЕРЕВЕРТА́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИСЯ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИСЯ в кого-що, на кого-що і без додатка, ПЕРЕРОБЛЯ́ТИСЯ (ПЕРЕРО́БЛЮВАТИСЯ) в кого-що, на кого-що, ким, чим, ПЕРЕКИДАТИСЯ в кого-що, на кого-що, ким, чим, розм. — Док.: перетвори́тися, оберну́тися, перевті́литися, переверну́тися, поверну́тися, перероди́тися, перероби́тися, переки́нутися. Данилко.. годував мишей свяченими крихтами і придивлявся, як саме миші перетворюються через цей гріх на летючих кажанів (Ю. Яновський); Дід Наум.. розказував билиці і небилиці. Було тут — що й казати! — про відьом, що в кішку обертаються (М. Рильський); Тільки з живодайних молочних джерел виплив.. староєгипетський міф, як одна богиня перевтілилася у корову (І. Волошин); Явдоха мерщій у жлукто і полізла, а як вилізла, так стала дівкою.., переродилась наша відьма (Г. Квітка-Основ'яненко); Краще стань лозою ти І на березі рости.. Я ж в комиш перероблюся І до берега схилюся (О. Олесь); Він умів в усяку твар перекидатися. Дивитеся на нього, так він чоловік, як і другий, аж нараз гоп і стане вам або свинею, або псом, або зайцем, або чим (Лесь Мартович).

ПЕРЕКИДА́ЮЧИСЬ, ПЕРЕ́ВЕРТОМ, ПЕРЕВЕРТА́ЮЧИСЬ, ПЕРЕ́КИДЬКИ розм., ПЕРЕ́КИДОМ розм. Сідало за снігами сонце, а проти сонця — дими з бовдурів: вихиляючись, перекидаючись, вистрибом мчали у прозоре небо (С. Васильченко); Зірвався (Сергій) і перевертом полетів униз (Г. Коцюба); А молодь гуляє! ..Стрибають через вогонь і просто, і перекидьки (М. Олійник); Не вдержався, — грудкою вилітаєш із санчат і летиш перекидом по кризі та об берег тільки — грюк! (Остап Вишня).

ПЕРЕСЕЛИ́ТИСЯ звідки куди, в що, на що, з інфін. (змінити місце проживання), ПЕРЕБРА́ТИСЯ, ПЕРЕКИ́НУТИСЯ розм., ПЕРЕМЕТНУ́ТИСЯ розм., ПЕРЕКОЧУВА́ТИ розм., ПЕРЕНЕСТИ́СЯ заст., СПРОВА́ДИТИСЯ діал.; ПЕРЕЇ́ХАТИ (за допомогою засобів пересування, з майном); ПЕРЕВЕЗТИ́СЯ (везучи з собою майно); ПЕРЕЙТИ́ (в межах одного населеного пункту); ЕМІГРУВА́ТИ (в чужу країну); ІММІГРУВА́ТИ (до іншої країни на постійне проживання). — Недок.: переселя́тися, перебира́тися, перекида́тися, перекочо́вувати, перено́ситися, переїжджа́ти (переїзди́ти), перево́зитися, перехо́дити, емігрува́ти, іммігрува́ти. Він тепер переселився кудись на північ, ..лишивши Бачурі і свій садочок, і хату (М. Чабанівський); Віктор перебрався в гуртожиток у середині грудня (С. Добровольський); Чотири роки по степах по тих виганяв (дід Матвій)... А потім на Чорномор'я перекинувся (О. Гончар); Як опочив старий Вергілій, Переметнувся він (Еней) на Січ (С. Воскрекасенко); Ще батько мій, я сам і не пам'ятаю, зовсім малим іще був.., перекочував із села в Пітер (А. Головко); Імовірно, від січня я перенесуся.. до Львова (В. Стефаник); На просьбу її чоловіка мати й сестра спровадились до його кам'яниці (І. Франко); Пріська переїхала на квартиру. Степан пособив їй перевезтися, розікласти та розвішати збіжжя (Л. Яновська); В тій невеличкій хаті жили її старші жонаті сини, доки не одрізнились і не перейшли в свої хати (І. Нечуй-Левицький); — Брат мусив емігрувати до Галичини (І. Франко).

ПЕРЕСТРИБНУ́ТИ через що, що і без додатка (стрибком опинитися на другому боці чогось), ПЕРЕСКО́ЧИТИ, ПЕРЕПЛИГНУ́ТИ, ПЕРЕХОПИ́ТИСЯ, ПЕРЕМАХНУ́ТИ розм., ПЕРЕМАЙНУ́ТИ розм., ПЕРЕШУГНУ́ТИ розм., ПЕРЕМЕТНУ́ТИ розм., ПЕРЕМЕТНУ́ТИСЯ розм., ПЕРЕСАДИ́ТИ діал.; ПЕРЕКИ́НУТИСЯ (через вертикально розташовану перепону). — Недок.: перестри́бувати, переска́кувати, перепли́гувати, перехо́плюватися, перема́хувати, переса́джувати, перекида́тися. Річка до того звузилася і пересохла, що через неї можна перестрибнути (М. Чабанівський); Дунай-річка невеличка, схочу перескочу (П. Чубинський); Казанцев.. пересадив Олесю через тин і переплигнув сам (І. Нечуй-Левицький); Сірник одним духом перехопився через пліт на садки (П. Панч); Мов дика звірюка, перемахнув одним скоком Олекса через паркан і вскочив у двір (Г. Хоткевич); Христич, мов хлопчак, перемайнув через борт (Є. Куртяк); Омелян перешугнув зненацька через ковані штахети й зірвав у господаревім саду тую розу (О. Ільченко); Переметнув (Яресько) конем через рів з дерезою, проскочив одне подвір'я, друге (О. Гончар); В півтемряві бачимо, як падав на порозі вартовий і Гречаний, переметнувшись через нього, кидається до дверей камери, визволяти товаришів (О. Гончар); У скаканні перевищив усіх молодий Прокіп Бабинський, який пересадив одним скоком троє коней, уставлених підряд (Юліан Опільський); Поки там один скочив, перекинувся, мов собака, через паркан і побіг шукати Нути, я напомацки поліз до ями (І. Франко). — Пор. 1. перебира́тися, 1. перенести́ся.

ПЕРЕСТРИ́БУВАТИ (порушуючи послідовність, швидко переходити від одного до іншого — у думках, розмові тощо), ПЕРЕСКА́КУВАТИ, ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИСЯ, ПЕРЕКИДА́ТИСЯ, ПЕРЕПЛИ́ГУВАТИ розм., ПЕРЕМА́ХУВАТИ розм. — Док.: перестрибну́ти, переско́чити, перехопи́тися, перекинутися, переплигнути, перемахнути. Говорить (Крихточка), перестрибуючи з думки на думку, з предмета на предмет (Я. Баш); (Захарко:) Якась чудна у тебе сьогодня балачка: з одного на друге перескакуєш (М. Кропивницький); Постійне клекотіння сміху, несподівані виплески його примушують дівчину перехоплюватися з легкого на серйозне, з веселого на сумне (І. Волошин); Думки Крутоярові перекинулися на цех, на роботу (В. Собко); Коли вже все автобіографічне було переказане, почали (в'язні) розповідати казки. З казок переплигнули непомітно на переказ художніх творів (Ю. Збанацький); — Починаю хрестити дитину.. вже близько кінець. Я перемахнув для поважності на молебінь, давай вичитувати один, потім другий (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. переключа́тися.

ПЕРЕХО́ДИТИ (на інший вид діяльності), ПЕРЕКЛЮЧА́ТИСЯ, ПЕРЕКИДА́ТИСЯ (швидко); ПЕРЕСІДА́ТИ розм. (змінивши одну сидячу роботу на іншу). — Док.: перейти́, переключи́тися, переки́нутися, пересі́сти. Незадовго до війни дід Харко перейшов на бджоли.. — почесна праця на старість (Ю. Бедзик); Переключаючись на роботу в кіно, я думав присвятити себе виключно жанру комічних і комедійних фільмів (О. Довженко); Перекинувся (Шютце) з знанням російської мови на перекладацьку службу (І. Ле); Ти від роботи у конторі пересідаєш до станка (П. Тичина).

ПЕРЕЙТИ́ (на чийсь бік); ПЕРЕБІ́ГТИ (перев. на бік ворога під час бойових дій); ПЕРЕКИ́НУТИСЯ, ПЕРЕМЕТНУ́ТИСЯ (перев. з корисливих міркувань). — Недок.: перехо́дити, перебіга́ти, перекида́тися. — Ну, а як, розкажи, ти до червоних перейшов? -Я не переходив (М. Стельмах); — До півночі був бій, багато наших перебігають на той бік, а інших полягло (І. Ле); Ви обіцяєте нам і землю, і се, і те — це дуже добре. Тоді, може, й задунайці перекинуться на наш бік (С. Добровольський); — Були й такі, що переметнулися у ворожий табір (Є. Кротевич).

I. УПА́СТИ (ВПА́СТИ) (втративши рівновагу, опору), ПА́СТИ, ПОВАЛИ́ТИСЯ, ЗВАЛИ́ТИСЯ, ПЕРЕКИ́НУТИСЯ, ПОКОТИ́ТИСЯ, БЕРКИ́ЦНУТИ (БЕРКИ́ЦЬНУТИ) розм., БЕРКИ́ЦНУТИСЯ (БЕРКИ́ЦЬНУТИСЯ) розм., ПОЛЕТІ́ТИ розм., ПОСУ́НУТИСЯ розм., ЗАГУДІ́ТИ (ЗАГУСТИ́) розм., ЛЯ́ПНУТИСЯ розм., ХРЬО́ПНУТИ розм., ХРЬО́ПНУТИСЯ розм., ХРЯ́ПНУТИ розм., ХРЯ́ПНУТИСЯ розм., ХРЯ́СНУТИ розм., ХРЯ́СНУТИСЯ розм., ГУ́ЦНУТИ розм., ГУ́ЦНУТИСЯ розм., БРИ́КНУТИ діал., РУ́НУТИ діал.; ПРОСТЯГТИ́СЯ, ПРОСТЯГНУ́ТИСЯ, РОЗТЯГТИ́СЯ, РОЗТЯГНУ́ТИСЯ (на весь зріст); ШУБО́ВСНУТИ, ШУБО́ВСНУТИСЯ (перев. у воду). — Недок.: па́дати, вали́тися, перекида́тися, коти́тися, леті́ти, су́нутися, хрьопати, хряпати, хряскати, розтяга́тися, шубо́встати, шубо́встатися. Тимко упав у сніг (Григорій Тютюнник); — Витягли мене, і я відразу повалився на землю, мов неживий (І. Франко); Добалакались до того, що Карпо під стіл звалився (М. Коцюбинський); Галатин зупинився на кручі, ще крок ступити — й беркицьнешся вниз (Є. Гуцало); Вони.. ляпнулись у зелене баговиння рову (Ю. Смолич); Хлопці одразу замовкли, і хто де стояв — весело гуцнули на коліна (С. Васильченко); Утерся після оселедця Петро, гуцнувся на піл (А. Тесленко); Коні й корови ще здужають іти, а вівцям усе гірше. Іде, іде вівця і раптом захиталася, брикнула і край (В. Кучер); На сходах так простягся (Миша), що не одразу встав (Леся Українка); Розтягтися на льоду; З розбігу Сахно шубовснула у самісіньку гущу колючого чагаря (Ю. Смолич); Ненадійний пристрій не витримав ваги тілистого запорожця, і він каменем шубовснувся в воду (С. Добровольський). — Пор. I. бу́хнутися.