перекидатися

ПЕРЕКИДА́ТИСЯ¹, а́ється, недок.

Пас. до перекида́ти¹.

Усе в хаті перекидається, летить догори ногами (із журн.).

ПЕРЕКИДА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕКИ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док.

1. через що і без дод. Різким рухом усього тіла, кидком переміщатися з одного місця на інше, через що-небудь.

Поки там один скочив, перекинувся, мов собака, через паркан і побіг шукати Нути, я напомацки поліз до ями (І. Франко);

Взявся [Терешко] за паколи високого тину. Спробував ще раз зідратися, але не зумів, кинувся вдруге – теж посковзнувся. Тоді він хутко скинув кожуха, перекинув його в загороду і, плюнувши в долоні, враз перекинувся й важко гупнув на мерзлі кізяки (Г. Епік);

// з чого на що, на чому і без дод. Різким рухом міняти положення свого тіла, повертатися з боку на бік.

Леонід Семенович ліг в постіль і довго не міг заснути. Він довго перекидався з одного боку на другий і все думав про Ватю (І. Нечуй-Левицький);

В безсонні в темряві перекидаються [вітробалчани] на постелі, схвильовані курять мовчки, зітхають і прислухаються до шуму поводі (А. Головко);

Як плітка, він перекинувся лицем угору. Вода його піддержувала (Панас Мирний);

Лежати б отак, як у дитинстві, і дивитися в небо, доки в очах не затуманиться. А потім перекинутись ниць до землі, щокою до трави (Ірина Вільде);

// Швидко перевертаючись через голову або через бік, займати попереднє положення.

Сердешний звір перекидався, Плигав, вертівся і качався (І. Котляревський);

В кутку біля лазні – трапеції, турніки, бруси та інше гімнастичне причандалля. Там стрибають, плигають, перекидаються і стають дибки (Ю. Смолич);

Ой же й турмани є в отця Сидора! Як вони перекидаються в повітрі – і через голову, і через хвіст! (О. Донченко);

// Рухаючись, перекочуватися, перевалюватися через що-небудь.

Перехопившись через гору, здалека побачили ми Ненаситець. Через гребінь скель, неначе біла грива, перекидалась хвиля і котилась з гори по каменюках (О. Стороженко).

2. Переміщатися в інше місце перебування, проживання і т. ін.

Чотири роки по степах по тих ви́ганяв [дід Матвій]... А потім на Чорномор'я перекинувся... До козаків... (Остап Вишня);

– Може, на інші краї перекинулась [Ганна], а може, й зовсім де-небудь баламутну свою голову загубила... (О. Гончар);

// Переноситися в уяві в інший час, інше оточення.

– Перекиньтесь в період п'ятнадцять років тому, – почав я вигадувати, – і уявіть собі юнака, що прагне визволення свого краю від царського гніту (Олесь Досвітній);

// Змінювати рід занять, інтереси, об'єкт зацікавлення і т. ін.

Як Андрій бувало оступиться за жінку й скаже: – Та годі, мамо, чого ви вже її так їсте? – То вона зараз на нього перекинеться: – А ти такий, сякий сину, ти проти матері йдеш? (Грицько Григоренко);

// у що, на що, до кого – чого. Переходити на бік противника або змінювати свої погляди, переконання на протилежні.

Коли Семен обложив палац, усе військо перекинулося на його сторону (з казки);

Я вже не сусід, не кум, одно слово: я перекинувся в інакшу віру (Л. Мартович);

– Я думаю так, що з половцями нам сваритися нічого. Невже ви хочете, щоб вони до татар перекинулися? (А. Хижняк).

3. Переміщаючись, охоплювати кого-, що-небудь по черзі, одне за одним, дедалі більше.

Досягнувши верховіття, вогонь перекидається на хату, солом'яна стріха займається, пожежа швидко поймає хату (Леся Українка);

Біля Наумишиної хати – содом. Вогонь обхопив стодолу, стіжки, перекинувся на хату (М. Коцюбинський);

Тієї ночі, коли по великих бомбосховищах і школах спалахнули новорічні ялинки, бої на Керченському півострові вже перекинулися в район містечка Старий Крим (В. Кучер);

// Поширюватися, переходити, переноситися від кого-, чого-небудь на інших, на інше, все далі.

– Ти ж, Левку, не збрешеш, – посміхається Христина, і усмішка з її рухливих ямок, надбрів'я поволі перекидається на вперте обличчя хлопця (М. Стельмах);

Гуркіт помітно вщух. Він перекинувся за Дніпро і вже десь обзивався глухими розкотами, як далека гроза (Яків Баш);

Вухо йому не так швидко загоїлось, як сподівався. Більше того, запалення перекинулося і в праве (Я. Гримайло).

4. Кидати що-небудь один одному, один в одного, з руки в руку.

На призьбі сестра Явдошка у материному кожушку креймашками перекидається (Д. Мордовець);

Ось вони стали одна проти одної на стадіоні і легко, ніби бавлячись, перекидаються диском (В. Собко);

* Образно. Я на тайнах неба знаюсь, в філософії кохаюсь, цифрами перекидаюсь (П. Тичина);

// перен. Обмінюватися з ким-небудь (між собою) словами, думками і т. ін.

Вона приходила майже що другий день .. Перекидалися з Владком кількома словами, поглядами (І. Франко);

Насувалася сварка., .. обоє перекидалися образливими фразами, дошкульними дотепами (Г. Коцюба);

Не вспіли перекинутись словом-другим, як у хату суне Настя з сином Грицьком (Панас Мирний);

Скільки жінок завидують на її достатки, а завидувати нема чого, бо нема з ким по-людськи словом перекинутись, нема з ким ні повеселитись, ні посумувати (М. Стельмах);

// розм. Грати в ігри (перев. у карти).

Що любить Смик? .. Перехиляє чарку чи ні? Перекидається картою чи забавляється тільки шахами? (М. Рудь);

Увечері зібралося у Енгельгардта кілька друзів – за чаркою доброго вина в карти перекинутися (О. Іваненко).

5. З'єднувати береги чого-небудь; простягатися, нависати над чим-небудь.

Рівнобіжно з потоком тягнулася вузька сільська дорога, перекидалась через нього невеличким мостом і пнулась далеко вгору (Н. Кобринська);

[Неріса:] Покривала, прозорі та барвисті, легким луком перекидалися понад хмаринки злотистих курев запашних (Леся Українка);

Попід лісом млин подався у ставочок; Через воду перекинувся місточок (Я. Щоголів);

Через Дніпро тут перекинулась казкова гребля Дніпробуду, а на величезній території розляглася “Запоріжсталь” (Остап Вишня);

// Перетинати якийсь простір, якусь площину.

Через Прут перекинувся срібний, як місяць, шлях у таємничі плавні, завиті сріблястим серпанком імли (М. Коцюбинський).

6. Падати, перевертаючись набік або внутрішнім, нижнім боком догори.

Один човен на бистрих хвилях перекидається, і для того зв'язують докупи два або три човни (І. Нечуй-Левицький);

ІІлатон піднімає рогачами банячка, але він, зачепившись за горщика, перекидається (М. Зарудний);

На крутому повороті гарба перекинулась, і Юхим вилетів на тверду дорогу, боляче вдарившись головою... (І. Цюпа);

// Падати, валитися на спину.

Вона голосно сміялася, коли яке-небудь пузанча вутятко перекидалося на спинку й швидко-швидко перебирало лапками, не можучи перевернутися назад (Г. Хоткевич);

Вони зчепилися, як звірі .. Перекидалися, гризлися зубами, схоплювалися, люто лаялися (Є. Кравченко);

– Геть, сатано! бо як дам, то й перекинешся! – скрикнула Настя (М. Коцюбинський);

Всю свою силу, весь гнів, усе, що тільки накипіло в Миколи на серці, вклав він у той єдиний удар. Фред перекинувся на спину, заскиглив (Ю. Збанацький);

// Випадати з чого-небудь перевернутого.

Поїхали вже по стовбовому шляху рівчаками пообкопуваному, бо часом, як звернуть коні з дороги, не казна-де перекидатися та шукать того шляху (О. Стороженко);

[Зіля:] І до Марії Григорівни заїздив, і перекинувся під Мартиновкою, і вухо приморозив (С. Васильченко);

Лише краєчком черкнула Зінька Єгорові санчата, і він перекинувся в сніг (А. Шиян).

7. у кого – що, на кого – що, ким, чим, розм., міф. Обертатися в кого-небудь іншого, щось інше; набирати іншого вигляду.

Хоть в віщо хоч перекидайся, Хоть зайчиком, хоть вовком стань, Хоть в небо лізь, ниряй хоть в воду, Я витягну тебе спідсподу (І. Котляревський);

Махнула [царівна] рученьками, перекинулась зозулею; вікно було відчинене – полинула... (з казки);

Як побачив же він мене, та як заскиглить, так в сатану й перекинувся (Яків Баш).

8. заст. Змінювати, замінювати один одного.

– Великий пак страх! Не бачила зроду женихів. Ой, уже ж їх перекинулась ціла низка! Іди та кажи їм, що хоч (І. Нечуй-Левицький).

9. тільки недок. Пас. до перекида́ти².

Так купки й тримаються [дівки], неначе цвітник розцвів і перекидається отим невидимим вітром по царині з одного її краю до другого (Г. Хоткевич).

◇ (1) І сло́вом не переки́нутися – зовсім не розмовляти, не говорити з ким-небудь; мовчати.

Часом мине цілий тиждень, а вони й словом не перекинуться, як німі (М. Коцюбинський);

Чому так неприязно відповів шофер, з яким він ще не перекинувся й словом? (А. Хорунжий);

Тимофій аж тремтів за Свиридом, але ніде й ніколи, навіть за доброю чаркою, не перекинувся й словом про це зі своїм другом (М. Стельмах);

(2) Перекида́тися / переки́нутися слова́ми (сло́вом, слівце́м, кількома́ слова́ми) – вести коротку розмову; час від часу говорити, повідомляти що-небудь один одному.

Сиділи [горничні] кругом столу й грали в короля. Кругом густою лавою обступили їх хлопці і перекидалися жартівливими словами (Панас Мирний);

З правого боку жінки голосно трощили насіння, часто перекидалися словами, з їхніх реплік Микола Чубук зробив висновок, що сьогодні на зборах буде жара (Г. Епік);

Семен Омельянович любив перекинутись словом і про те, що не стосувалося агрономії (Д. Бедзик);

Стомлювалась вона дуже, це правда: то в лікарні, то на курсах кваліфікації. А все ж таки могла б уряди-годи в невісткою слівцем перекинутися. Де там! (І. Муратов);

Щоразу .. встигав [Хома Хаєцький] перекинутися з чехами бодай кількома словами (О. Гончар);

Переліта́ти (заліта́ти, перекида́тися) / перелеті́ти (залеті́ти, переки́нутися) ду́мкою (думка́ми, уя́вою, в ду́мці, в уя́ві, в думка́х і т. ін.) див. переліта́ти¹;

Світ [догори́ нога́ми] переверта́ється (перекида́ється) / переверну́вся (переки́нувся) див. світ²;

(3) У голові́ переки́нулося у кого, кому – хто-небудь став розумово обмеженим, недоумкуватим.

[Голоси старих ткачів:] Он там .. єсть один такий, що цілий день сидить над водою та й полощеться, голісінький, як мати породила. Йому вже зовсім в голові перекинулось (Леся Українка).