перекидати

(хату) перевертати;

док. ПЕРЕКиДАТИ, (усе) викидати, переметати.

док. ПЕРЕКИНУТИ, (з ніг) збивати, валити, перевертати, док. беркицьнути; (сторінки) перегортати; (через плече) перевішувати; (провину) ПЕРЕКЛАДАТИ; (військо) ПЕРЕМІЩАТИ; (міст) наводити, споруджати; (над чим) простягати (чарку) вихиляти; (ким) ОБЕРТАТИ; (яку копійку) Ф. підкидати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

перекидати — переки́дати дієслово доконаного виду перекида́ти 1 дієслово недоконаного виду кидати багато у кілька прийомів перекида́ти 2 дієслово недоконаного виду переміщати Орфографічний словник української мови
перекидати — див. валяти; кидати Словник синонімів Вусика
перекидати — див. перекидати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
перекидати — ПЕРЕКИДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕКИ́ДАТИ, аю, аєш, док., що. 1. Кидати все або багато чого-небудь, одне за одним, у кілька прийомів. – Ферапонте, зараз мені перекидати гній поза стайню! Наметав купу перед дверима... (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
перекидати — перехиля́ти (перекида́ти) / перехили́ти (переки́нути) ча́рку (по ча́рці), фам. Пити алкогольні напої. На Смика він прицілився. Що любить Смик? Перехиляє чарку чи ні? (М. Фразеологічний словник української мови
перекидати — ПЕРЕБИРА́ТИ (речі, папери і т. ін., шукаючи що-небудь або упорядковуючи); ПЕРЕГОРТА́ТИ (ПЕРЕГО́РТУВАТИ рідше) (перев. папери, книжки); ВОРУШИ́ТИ, ПЕРЕВОРУ́ШУВАТИ (перев. у пошуках чогось); ПЕРЕКИДА́ТИ, ПЕРЕРИВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
перекидати — Перекида́ти, -да́ю, -да́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
перекидати — ПЕРЕКИ́ДАТИ див. перекида́ти¹. ПЕРЕКИДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕКИ́ДАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Кидати все або багато чого-небудь, одне за одним, у кілька прийомів. — Ферапонте, зараз мені перекидати гній поза стайню!... Словник української мови в 11 томах