1. Словник української мови в 11 томах

перекочування

ПЕРЕКО́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. переко́чувати і перекочува́тися.

При перекочуванні рослин по полю насіння з них випадає і розсівається (Бур’яни.., 1957, 16);

Перекочування обруча.

ПЕРЕКОЧУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. перекочува́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перекочування — переко́чування іменник середнього роду від: котити перекочува́ння іменник середнього роду від: кочува́ти Орфографічний словник української мови
  2. перекочування — I перек`очування-я, с. Дія за знач. перекочувати і перекочуватися. Перекочування обруча. II перекочув`ання-я, с. Дія за знач. перекочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перекочування — ПЕРЕКОЧУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. перекочува́ти. ПЕРЕКО́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. переко́чувати і переко́чуватися. При перекочуванні рослин по полю насіння з них випадає і розсівається (з наук. літ.); Перекочування обруча. Словник української мови у 20 томах