1. Словник української мови в 11 томах

перекірливий

ПЕРЕКІ́РЛИВИЙ, а, е, розм,. Схильний до перекорів, суперечок, опору.

— З твоїм талантом, з твоєю пильністю, з твоїм знанням — що б то могло вийти з тебе..! Та ба, ти все був перекірливий, аби не так, як інші (Фр., III, 1950, 237);

Вдалий радісний день для Гаркуші прикрашувався ще й червоними Олениними щоками.., здається, не така перекірлива [Олена], як інші (Гончар, Таврія, 1952, 218).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перекірливий — перекі́рливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. перекірливий — див. непокірний Словник синонімів Вусика
  3. перекірливий — -а, -е, розм. Схильний до перекорів, суперечок, опору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перекірливий — ПЕРЕКІ́РЛИВИЙ, а, е, розм. Схильний до перекорів, суперечок, опору. – З твоїм талантом, з твоєю пильністю, з твоїм знанням – що б то могло вийти з тебе..! Та ба, ти все був перекірливий, аби не так, як інші (І. Словник української мови у 20 томах
  5. перекірливий — НЕПОКІ́РНИЙ (який не хоче підкорятися кому-небудь, слухатися когось); НЕПОКІ́РЛИВИЙ (схильний до непокори); НОРОВИ́СТИЙ розм., НОРОВЛИ́ВИЙ розм. (непокірний і впертий); ПЕРЕКІ́РЛИВИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. перекірливий — Перекі́рливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. перекірливий — Перекірливий, -а, -е Дѣлающій на перекоръ. Словник української мови Грінченка