перекірливий
НЕПОКІ́РНИЙ (який не хоче підкорятися кому-небудь, слухатися когось); НЕПОКІ́РЛИВИЙ (схильний до непокори); НОРОВИ́СТИЙ розм., НОРОВЛИ́ВИЙ розм. (непокірний і впертий); ПЕРЕКІ́РЛИВИЙ розм. (який постійно вступає в суперечки, опирається, не хоче слухатися); НЕСЛУХНЯ́НИЙ (який не слухається кого-небудь — звичайно в побутових стосунках); БАЛАМУ́ТНИЙ розм. (який поводиться непокірно, неспокійно і впливає цим на інших). Сьогодні неприємний день. Там Віра, у вітальні, тлумить непокірного Славка (Я. Качура); Денис був жвавий, проворний, парубок з його вийшов крутий на вдачу, запеклий, непокірливий і неслухняний (І. Нечуй-Левицький); Згадка про синів, про клопіт із ними.. навертала Івана до клопоту з власним норовистим сином (Ю. Смолич); Хазяїн був чоловік кремезний і норовливий (Марко Вовчок); Голові колгоспу ніяк не випадає серйозно поговорити з цим перекірливим, норовистим старим (І. Драч); — І в кого воно (про хлопця) отаке вдалося, баламутне? — гомоніли між собою баби (Григорій Тютюнник). — Пор. 1. упе́ртий.
Значення в інших словниках
- перекірливий — перекі́рливий прикметник Орфографічний словник української мови
- перекірливий — див. непокірний Словник синонімів Вусика
- перекірливий — -а, -е, розм. Схильний до перекорів, суперечок, опору. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перекірливий — ПЕРЕКІ́РЛИВИЙ, а, е, розм. Схильний до перекорів, суперечок, опору. – З твоїм талантом, з твоєю пильністю, з твоїм знанням – що б то могло вийти з тебе..! Та ба, ти все був перекірливий, аби не так, як інші (І. Словник української мови у 20 томах
- перекірливий — Перекі́рливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перекірливий — ПЕРЕКІ́РЛИВИЙ, а, е, розм,. Схильний до перекорів, суперечок, опору. — З твоїм талантом, з твоєю пильністю, з твоїм знанням — що б то могло вийти з тебе..! Та ба, ти все був перекірливий, аби не так, як інші (Фр. Словник української мови в 11 томах
- перекірливий — Перекірливий, -а, -е Дѣлающій на перекоръ. Словник української мови Грінченка