перекіт
ПЕРЕКА́ТИ мн. (розкотисті звуки), ПЕРЕКО́ТИ, РОЗКА́ТИ, РОЗКО́ТИ. І перекатами гуде крізь вікна місто неспокійне і ніч і день, і ніч і день (В. Сосюра); Десь далеко вчувалися перекоти першого, весняного грому (М. Олійник); Після розкатів дужого баса в квартирі стало аж наче тихо-тихесенько (О. Ільченко); Випадають секунди, коли не вирізняєш окремих вибухів, вони зливаються докупи, мов розкоти одного затято протяжливого грому (Н. Тихий).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перекіт — перекі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- перекіт — -коту, ч. Те саме, що перекат 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- перекіт — (грому) гримкіт, гуркіт, грюк Словник чужослів Павло Штепа
- перекіт — ПЕРЕКІ́Т, ко́ту, ч. Те саме, що перека́т 1, 2. Десь далеко-далеко вчувалися перекоти першого весняного грому... (М. Олійник); Спочатку він ішов м'якими оксамитовими перекотами, але далі, дійшовши середини, голос той раптом звівся на диби, гостро... Словник української мови у 20 томах
- перекіт — ПЕРЕКІ́Т, ко́ту, ч. Те саме, що перека́т 1, 2. Десь далеко-далеко вчувалися перекоти першого весняного грому… (М. Ол., Леся, 1960, 215). Словник української мови в 11 томах